Ухвала суду № 91096007, 20.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/9536/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача - Управління Внутрішніх справ України в Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

16.06.2020 позивачем подано до суду заяву у порядку статей 382 та 383 КАС України щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України на виконання рішення суду у справі 240/9536/19 та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 09.07.2020 заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 240/9536/19 - повернуто без розгляду.

Згідно з ухвалою суду від 22.07.2020 клопотання заявника (позивача) про відкладення розгляду справи та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та призначення відеоконференції для розгляду заяви - задоволено. Призначено судове засідання з розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на 20.08.2020 о 15 год.15 хв. Доручено Окружному адміністративному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції розгляду заяви, призначеного на 20.08.2020 о 15 год. 15 хв.

30.07.2020 до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить суд не розглядати заяву про встановлення судового контролю у зв`язку із повним виконанням рішення суду.

Розгляд вказаної заяви, в режимі відеоконференції, 20.08.2020 не відбувся, у зв`язку із запровадженням у Окружному адміністративному суді міста Києва карантинних заходів.

Cуд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Положеннями ст. 44, ст. 47 КАС України регламентовано, що право позивача відмовитися від своєї позовної заяви є його безумовним правом.

Згідно з ч. 1 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відтак, заявник використовуючи своє процесуальне право відмовився від розгляду заяви про встановлення судового контролю, оскільки оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, вказана відмова від заяви про встановлення судового контролю не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому суд, застосовуючи аналогію закону, приймає відмову позивача від заяви, у зв`язку з цим провадження за розглядом такої заяви підлягає закриттю.

При цьому, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст. 238, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від заяви про встановлення судового контролю.

Провадження за заявою ОСОБА_1 у справі № 240/9536/19 про встановлення судового контролю - закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко