Рішення № 91095870, 20.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/13017/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 ВП №61837025.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач порушив ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження було відкрито з порушенням правил територіальної підвідомчості, тобто не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження його майна.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 20.08.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не надав, а тому відповідно до приписів ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судом ці дії кваліфікуються як фактичне визнання позову.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки у судове засідання відповідач та третя особа не зазначили.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 15.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№61837025, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №6739, вчиненого 04.04.2020, про стягнення з боржника - ОСОБА_1 - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованості у розмірі 16807,04 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1680,70 грн.

Цього ж дня приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. у виконавчому провадженні ВП№61837025 винесено постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Вказані постанови направлені ОСОБА_1 за двома адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження №61837025, вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховується, що статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження.

У виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , який є боржником у вказаних правовідносинах, відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, виконавче провадження було відкрито не за місцем проживання, перебування боржника або знаходження його майна. Відтак, за адресою, яка вказана у постанові про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. не мала права відкривати виконавче провадження за заявою стягувача, оскільки боржник територіально знаходиться поза межами територіальної компетенції цього виконавця. Відповідачем доказів знаходження майна боржника у межах територіальної юрисдикції приватного виконавця також надано не було.

Виходячи з наведеного, при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 ВП №61837025 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. діяла не у порядок та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а тому згідно положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що згідно зі статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 12.08.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору за подання до суду даної позовної заяви до ухвалення рішення у справі.

Однак, на момент прийняття судом рішення у даній справі позивачем не надано документу про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у сумі 840,80 грн. за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

А тому, зважаючи на висновок суду про задоволення позовних вимог та керуючись положеннями ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь Державного бюджету України за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 ВП №61835972.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 ВП №61835972.

Стягнути за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, м. Київ, 02002) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. (вісімсот сорок) 80 коп. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 20.08.2020.

Суддя Н.М. Майстренко