Рішення № 91095720, 13.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 р. Справа№200/2078/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Супрун Г.С., представника позивача Михайлишина А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК" до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року шляхом надіслання поштою позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про накладення адміністративно-господарських санкцій №177009 від 08 січня 2020 року та №177010 від 08 січня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 листопада 2019 року контролюючими особами відповідача проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів марки Scania, державні реєстраційні номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які належать позивачу на праві власності.

На підставі актів від 14 листопада 2019 року №197378, №197379, складених за результатами перевірки, відповідачем прийняті постанови від 08 січня 2020 року №177009, №177010 про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно позивача.

Позивач зазначає, що із наданої квитанції зважування, акту, довідки неможливо встановити де, на якому пункті (стаціонарному чи пересувному), на яких вагах (якої марки, моделі, їх серійний номер, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування.

Окрім того, талон № 459, у якій зафіксовано вагові показники автомобіля з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , не містить ніяких реквізитів зважувального засобу, які б дали змогу його ідентифікувати, вона також не містить підписів ні осіб, які проводили зважування, ні водія автомобіля, який було зважено, а тому він не може вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортного засобу. А талон зважування автомобіля з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 не надавався.

Позивач вважає, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14 листопада 2019 є похідними, оскільки їх складено на підставі даних, зазначених у вищевказаній квитанції.

Крім того, вказує, що вказані транспортні засоби були навантажені сипучим вантажем та зв`язку з чим він не міг бути розподілений рівномірно через специфіку його транспортування; не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу. Також звертає увагу на те, що законодавчо не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

У зв`язку із чим, відповідачем не доведено достовірність та правильність результатів вимірювань при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі транспортного засобу та його загальної ваги.

Позивач вважає, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 січня 2020 року №177009 та №177010 є незаконними, оскільки перевірка автомобіля здійснена з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», та такою, що не відповідає документам, складеним під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не є автомобільним перевізником, так як транспортні засоби були передані в оренду та суборенду ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС».

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята згідно вимог чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що розгляд справ щодо актів від 14 листопада 2019 року №197378, №197379 здійснено в Управлінні Укртрансбезпеки у Донецькій області, про що відповідача повідомлено належним чином. Представник позивача не прибув та не надав жодних письмових пояснень, які б спростували факт допущеного позивачем порушення автотранспортного законодавства. За результатами розгляду справи прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 січня 2020 року №177009 та №177010 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000,00 гривень.

Також наголошує, що всі графи довідки, акта заповнено контролюючими особами у відповідності до форм, передбачених законодавством, які не передбачають внесення даних про вагове обладнання, за допомогою якого проводиться зважування, та режим його роботи. У зв`язку із наведеним вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

28 лютого 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» залишено без руху.

20 березня 2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

23 березня 2020 року від відповідача витребувані докази.

30 квітня 2020 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та розгляд справи призначено на 19 травня 2020 року.

19 травня 2020 року залучено Державну службу України з безпеки на транспорті до участі у справі в якості другого відповідача.

У судових засіданнях представник позивача Михайлишина А.І. надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК», зареєстроване як юридична особа 15 жовтня 2010 року, та має право на здійснення такого виду економічної діяльності як 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35-38).

01 листопада 2019 року між ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» (орендодавець) та ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС» (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів № 7. Відповідно до п. 1.1. договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування наступні автомобілі: вантажний самоскид Scania, реєстраційний номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . Договір укладений на строк до 31 березня 2020 року (а.с.27-29).

Актом приймання-передавання транспортних засобів до договору оренди транспортних засобів від 01 листопада 2019 року № 7 підтверджено передачу вищезазначених транспортних засобів (а.с.31).

14 листопада 2019 року інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку № 000152 від 08 листопада 2020 року (а.с.76), перевірено транспортні засоби: марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» на праві власності, за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 ; марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» на праві власності, за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акти від 14 листопада 2019 року № 197378, № 197379 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.19, 25), акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14 листопада 2019 року №026565, №026622 (а.с.11, 16), довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14 листопада 20219 року №0013226, №00133292 (а.с.83, 84).

Згідно акта від 14 листопада 2019 року № 197378 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом контролюючим органом зафіксовано порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажу (пісок річковий) згідно товарно-транспортній накладній від 14 листопада 2019 року №144809 з порушенням нормативних вагових обтяжень на здвоєну вісь один (19,600кг), здвоєну вісь два (32,500кг), загальна вага (52,100 кг), відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": абзац 16 частини 1 перевищення, встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно акта від 14 листопада 2019 року №197379 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом контролюючим органом зафіксовано порушення, а саме: надання послуг з вантажних перевезень за маршрутом м. Київ, вул. Електриків, 12, - Вишгород, вул. Новопромислова 2 про що свідчить товарно-транспортна накладна №144808 з порушенням вагових норм допустимих на здвоєну вісь 16 тонн, а фактично (19,550кг) що є перевищенням на 22.19 % та здвоєну вісь два (30,500кг) що є перевищенням на 90.63 %, загальна маса (50,050кг) що є перевищенням на 25,13% оскільки загальна допустима маса 40 тонн. Відповідальність за що передбачено статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": абзац 16 частини 1 перевищення, встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно акта 14 листопада 2019 року №026622 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14 листопада 2019 року №00133292 зафіксовано навантаження на одиничну ось 15,800 т при нормативно допустимому 11000 т. Водночас, фактична маса ТЗ зазначена 50050 кг при нормативно допустимій 40000 кг.

Згідно акта 14 листопада 2019 року №0026565 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14 листопада 2019 року №013226 зафіксовано навантаження на одиничну ось 16,300 т при нормативно допустимому 11000 т. Водночас, фактична маса ТЗ зазначена 52100 кг при нормативно допустимій 40000 кг.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 14 листопада 2019 року №026622, №026565, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 235,5 євро та 263,25 євро (а.с. 13, 18).

20 грудня 2019 року Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області направлені на адресу позивача повідомлення від 20 грудня 2019 року № 82823/23/24-19, №82823/23/24-19 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної з 09:30 до 15:00 08 січня 2020 року (а.с. 15, 20).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» Управлінням Укртрансбезпеки Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 січня 2020 №177010, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с. 8). Підставою прийняття вказаної постанови зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» м. Київ, вул. Богатирська, 112, 14 листопада 2019 року, 10:00, допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» Управлінням Укртрансбезпеки Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 січня 2020 №177009, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с. 9). Підставою прийняття вказаної постанови зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» м. Київ, вул. Богатирська, 112, 14 листопада 2019 року, 10:00, допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ), Законом України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-XII), «Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт».

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 6 Закону №2344-IІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до пункту 1 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Донецькій області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5, 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Пунктами 16, 18 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» «далі - Правила №30), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наведеного випливає, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У статті 799 Цивільного кодексу України зазначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначено у частині 2 статті 798 Цивільного кодексу України договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Як вбачається з вищенаведеного, позивач не підпадає під поняття автомобільний перевізник, перевезення вантажів не здійснює, оскільки 01 листопада 2019 року між ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» (орендодавець, суборендодавець) та ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС» (орендар, суборендар) укладені договори суборенди транспортних засобів, у тому числі: вантажний сідельний тягач Scania, реєстраційний номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які були об`єктом перевірки 14 листопада 2019 року.

Таким чином, поняття «власник транспортного засобу» та «автомобільний перевізник» не є тотожними оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте, у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за Законом останній не несе.

Враховуючи матеріали справи, позивач не був 14 листопада 2019 року автомобільним перевізником. Натомість, 14 листопада 2019 року автомобільним перевізником було ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС», що також підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с.32, 33).

Щодо тверджень позивача, що зі змісту квитанції, актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

З матеріалів справи вбачається, що ваги «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA», заводський номер приладу 17-404, відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2007 та паспорту ваг, та пройшла періодичну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27 листопада 2017 серія СТ № 000438 зі строком дії до 27 листопада 2027 року, яке видане Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а.с. 140).

Таким чином, наведені вище письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.

Суд також відхиляє твердження позивача про відсутність талонах зважування № 458, №459 реквізитів зважувального засобу, підписів осіб, які проводили зважування, та водія зважувального засобу, на підставі якої було визначено вагу транспортних засобів, оскільки дані про вагові параметри автомобіля були занесені до акту 14 листопада 2019 року № 026622 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14 листопада 2019 року №00133292, акту 14 листопада 2019 року № 026565 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14 листопада 2019 року №0013226.

Крім того, суд також не бере до уваги твердження представника позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з порушенням вагових параметрів. У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Разом з тим, та обставина, що подальший рух транспортного засобу не було заборонено, не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Слід також зазначити про те, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження не виключає відповідальності перевізника за виявлені порушення.

Враховуючи вищевикладене, на момент складення актів додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортні засоби знаходились в користуванні ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС», отже позивач не може бути суб`єктом відповідальності за порушення третьою особою вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що постанови від 08 січня 2020 року №177010 та №177009 про застосування адміністративно господарських штрафів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідачем у справі виступав її територіальний орган, утворений в установленому порядку.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 35; код ЄДРПОУ 37380270) до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 11-1), Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, б. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №177009, винесену виконуючим обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області 08 січня 2020 року;

- постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №177010, винесену виконуючим обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області 08 січня 2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 13 серпня 2020 року.

Повний текст рішення складений 21 серпня 2020 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко