Рішення № 91095651, 19.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. Справа№200/145/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М.,

секретаря судового засідання Мухіної Є.О.,

за участю представників сторін:

позивача – не з`явився,

від відповідача – Голуба М.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення № 0020605341 від 23 грудня 2019 року про нарахування штрафних санкцій у сумі 400 000 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що штрафні санкції нараховані неправомірно, оскільки позивач звільнений від відповідальності за порушення сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з форс-мажорними обставинами. На підтвердження своєї позиції позивачем наведено постанову Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 805/2685/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини третьої статті 161 КАС України.

Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11 березня 2020 року.

14 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє, а тому штрафні санкції застосовані правомірно. На підтвердження своєї позиції позивачем наведено постанову Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17.

Протокольною ухвалою судове засідання, призначене на 11 березня 2020 року, відкладено до 30 березня 2020 року; витребувано у відповідача сертифікат Торгово-промислової палати України та платіжне доручення від 11 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27 травня 2020 року, повторно витребувано у відповідача сертифікат Торгово-промислової палати України та платіжне доручення від 11 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 24 червня 2020 року.

24 червня 2020 року позивачем подана заява в порядку статті 47 КАС України про зміну підстав позову, де просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, акт перевірки є неналежним доказом порушення у зв`язку з тим, що він не підписаний уповноваженими особами; по-друге, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків його прийняття, встановлених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України; по-третє, несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість виникла з огляду на дії податкового органу щодо списання коштів з електронного рахунку в рахунок погашення податкового боргу, який такими діями порушив пункт 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

На підтвердження своєї позиції позивачем наведено постанови Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18; від 15 травня 2018 року № К/9901/48911/18.

Протокольною ухвалою у судовому засіданні, призначеному на 24 червня 2020 року оголошено перерву до 29 липня 2020 року.

08 липня 2020 року відповідачем подано до суду доповнення до відзиву на уточнену позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що, по-перше, акт перевірки не створює для позивача будь-яких наслідків, оскарженню підлягає лише податкове повідомлення-рішення, тому безпідставні посилання на його не підписання; по-друге, заперечення на акт перевірки від позивача не надходили, а тому при прийняті рішення не було порушено строків для надання заперечень та прийняття рішення з їх урахуванням; по-третє, на день виконання зобов`язань переплата не перекривала суму зобов`язань, належних до сплати.

На підтвердження своєї позиції позивачем наведено постанови Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18; від 15 травня 2018 року № К/9901/48911/18.

28 липня 2020 року відповідачем подано до суду додаткові пояснення, де наведено позицію Верховного Суду у справі № 808/918/17 (постанова від 27 лютого 2018 року) щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення раніше дня, що наступив за днем вручення платнику податків акта перевірки.

29 липня 2020 року позивачем подано до суду додаткові пояснення, де наведено позицію Верховного Суду у справі № 826/3576/15 (постанова від 15 січня 2019 року) щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення з порушенням права платника на надання заперечень; позицію Верховного Суду у справі № 1440/1965/18 (постанова від 03 грудня 2019 року) щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення на підставі непідписаного акта перевірки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 серпня 2020 року.

У судове засідання, призначене на 19 серпня 2020 року, представник позивача не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за її відсутності, яке задоволено судом.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

12 грудня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, про що складено акт № 278/05-99-53-41/32001618.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 000 000 грн: за податковою декларацією за жовтень 2019 року граничним строком сплати податкового зобов`язання є 30 листопада 2019 року, а фактично сплачено із затримкою на 11 днів, що підтверджується платіжним дорученням № 23275495 від 11 грудня 2019 року.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2019 року № 0020605341 про нарахування 10% штрафу у сумі 400000 гривень.

За відомостями сертифіката Донецької торгово-промислової палати від 22 квітня 2020 року відсутні підстави для засвідчення форс-мажорних обставин, які б унеможливили виконання зобов`язань зі сплати податку на додану вартість у вересні-листопаді 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 203.1. статті 230 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами підпункту 203.2. статті 230 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Абзацами 1, 2 пункту 126.1 статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням № 23275495 від 11 грудня 2019 року та копією електронного рахунку з податку на додану вартість, підтверджується затримка сплати на 11 днів частини узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2019 року у розмірі 4 000 000 грн, що є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Доводи позивача про те, що акт перевірки є неналежним доказом порушення у зв`язку з непідписанням його одним із перевіряючих, суд не приймає до уваги з огляду на непідтвердженість їх матеріалами справи: за змістом акта перевірку проведено головним державним ревізором-інспектором структурного підрозділу відповідача Губановою Іриною Вадимівною і підпис цієї особи міститься на копії акта, наявної в матеріалах справи.

Крім того, за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19, відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

У цій постанові Верховний Суд відступив від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеної у постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх доводів.

Доводи позивача щодо неправильного розрахунку та визначення суми штрафних санкцій через наявність переплати на рахунку станом на 30 листопада 2019 року є помилковими, оскільки переплата у сумі 406 750, 62 грн не перекривала всю суму боргу і у зв`язку з чим не впливала на зменшення частини суми боргу в розмірі 4 000 000 грн, сплаченого платіжним дорученням № 23275495 від 11 грудня 2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 826/4532/17 в обґрунтування своїх доводів щодо неправильного розрахунку та визначення суми штрафних санкцій, оскільки у цій постанові не зроблено правового висновку, який обов`язковий для врахування судами, та не викладено з яких підстав виникла несвоєчасність сплати зобов`язання, що унеможливлює її застосування.

Доводи позивача про неправомірне вилучення відповідачем грошових коштів у сумі 820 005, 34 грн (платіжне доручення від 28 жовтня 2019 року), оскільки останні повинні бути списані в рахунок сплати відповідних податкових зобов`язань за декларацією за жовтень 2019 року, спростовуються відомостями щодо призначення платежу за цім платіжним дорученням, яке визначено самим позивачем: заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2019 року.

Крім того, джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято до закінчення 10 денного строку на подання заперечень на акт перевірки, який обчислюється з дня його отримання (акт від 12 грудня 2019 року відправлений 16 грудня 2019 року та отриманий 17 грудня 2019 року, а рішення прийнято від 23 грудня 2019 року та отримано 24 грудня 2019), проте суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 820/1975/17, наведену відповідачем у поясненнях, відповідно до якої вказані обставини самі по собі не впливають на законність рішення.

Судом встановлено, що доводи (заперечення) позивача у цій справі не спростовують законність спірного податкового-повідомлення рішення, доводи щодо порушення строків прийняття спірного повідомлення-рішення не наводились позивачем у первісній позовній заяві, а право на оскарження реалізовано позивачем через право на судове оскарження кінцевого акта індивідуальної дії, прийнятого податковим органом за наслідками перевірки, а тому вказані обставини, як зазначалось вище, самі по собі не порушують його прав і призводять до формалізму.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 826/3576/15 в обґрунтування своїх доводів щодо порушення строків прийняття спірного повідомлення-рішення, оскільки у цій постанові не наведено обставин щодо наявності/відсутності заперечень, які б могли вплинути на прийняття іншого податкового повідомлення-рішення, що унеможливлює її застосування і в кожному конкретному випадку буде залежати від фактичних обставин справи.

При цьому суд звертає на різну практику Верховного Суду з цього питання з огляду на різні фактичні обставини справ (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 826/22251/15, від 25 квітня 2019 року у справі №810/5565/14).

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 243 - 246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя Ю.М. Льговська