Ухвала суду № 91095536, 14.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 серпня 2020 року Справа 160/9352/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 25946540) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просить суд поновити строк позовної давності починаючи з 01.01.2012 року; визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА щодо непризначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за 2012 рік як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно зі ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки як інваліду війни 3-ої групи у відповідних розмірах згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 05 травня як учаснику бойових дій за 2012 рік згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком та як інваліду війни 3-ої групи за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно зі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, позивач оскаржує бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА щодо непризначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за 2012 рік як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно зі ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту`та за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки як інваліду війни 3-ої групи у відповідних розмірах згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Водночас з даним позовом позивач звернувся до суду 12.08.2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Так, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності на підставі того, що з моменту прийняття 27.02.2020 рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 він набув право на соціальне забезпечення в порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Вказавши, що провина неможливості попереднього звернення до суду виникла саме з неконституційними діями органів субєкту владних повноважень і саме тому строк позовної давності повинен бути поновлений з 2012 року.

При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Також суд зазначає, що нарахування і виплата допомоги до 5 травня здійснюється щорічно і про її розмір позивачу було достеменно відомо на момент її отримання у 2012- 2019 роках, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються отримання допомоги до 5 травня за 2012-2019 роки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач був обізнаний із оспорюваними діями відповідача та не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України, внаслідок чого позов підлягає залишенню без руху.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська