Ухвала суду № 91094490, 18.08.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа №274/5527/20

провадження № 2/0274/1699/20

У Х В А Л А

18.08.2020 року м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Большакова Т.Б. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2019 позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати шлюб із ОСОБА_2 , зареєстрований 13.02.2018 Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 184.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Позивач в додатках до позовної заяви зазначає, що оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться на руках, при цьому ні копії, ні оригіналу квитанції про сплату судового збору до позовної заяви не долучає.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 840,80 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів Бердичів. УК/м.Бердичiв/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37752874

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA148999980313161206000006005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Разом з тим, відповідно до роз"яснень, які містяться в п.4 Постанові Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Натомість, позивачем не додано до позовної заяви оригінал свідоцтва про шлюб.

Крім того, визначення поняття "іноземний елемент" наведено у пункті 2 частини першо їстатті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право". Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: - хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина першастатті 497ЦПК).

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право"(ч.1ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача.

Визначення підсудності справ з іноземним елементом залежить від категорії спору. При вирішенні питання про підсудність справ судам України також мають враховуватися вимоги загальної, альтернативної, договірної, виключної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України про «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ЦПК.

Згідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Із долучених позовної заяви доказів вбачається, що відповідач є громадянином Китайської Народної Республіки. Також, з позову не вбачається, що позивачка має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона за станом здоров`я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача не надано, доказів про зареєстроване місце проживання або місце знаходження рухомого чи нерухомого майна відповідача на території України також не надано.

Крім того, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, яка набрала

чинності для України з 26 листопада 2000 року, встановлено спеціальний порядок оформлення та вручення судових та позасудових документів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеної Конвенції типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, в усіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. При цьому, вони можуть бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.

Окрім того, згідно п.п 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

При цьому, у відповідності до положень п.п. 6.5, 6.6 розділу VI «Особливості виконання Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року» вказаної Інструкції заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках. У разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаної Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

На підставі зазначеного, якщо відповідач ОСОБА_3 проживає в Китайській Народній Республіці та є її громадянином, позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову згідно Конвенції або одну з офіційних мов запитуваної держави для вручення їх відповідачу.

Крім того, згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи викладене, позивачу необхідно скріпити власноручним підписом документи, що додані до позову для відповідача.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Надати позивачу строк 10 днів, з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліку, про який зазначено в ухвалі.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Т.Б.Большакова