Рішення № 91093979, 20.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/629/18

Провадження № 2/185/323/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М., представника позивача - адвоката Савченка С.А., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справі ЄУ № 185/629/18 за позовом Фермерського господарства «Конкурент» до ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , треті особи Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Сетам», Державна фіскальна служба, про визнання недійсними торгів,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 Фермерське господарство «Конкурент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , треті особи Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Сетам», Державна фіскальна служба, про визнання недійсними торгів щодо продажу зерна ярової пшениці врожаю 2017 року, 3 класу, загальною масою 33,495 тон,що відбулись 18.12.2017 на ДП «Сетам», де переможцем став учасник № 2 - ОСОБА_2 , з підстав недійсності правочину з посиланням та ст. 215,203 ЦК України, так як ФК «Конкурент» є платником ПДВ, а торги відбулись без зобов`язання зі сплати ПДВ з боку відповідача ОСОБА_2 , який складає 20% від 101001 грн в сумі 20200,20 грн.

Ухвалою від 18.01.2019 (суддя Головін В.О.) відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.05.2019 задоволено клопотання представника позивача про відвід головуючому судді по даній справі, справу передано до автоматизованої системи документообігу суду для подальшого розподілу даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 головуючим у справі визначено суддю Зінченко А.С.

Ухвалою від 13.05.2019 дану справу прийнято до провадження та залишено без руху після відкриття провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2019 з метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

27.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження в цивільній справі ЄУ № 185/629/18.

Ухвалою суду від 10.0.2020 витребувано докази у справі та закрито підготовче провадження по вищевказаній справі, призначений розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в подальшому надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити на підставі поданого відзиву, так як питання даного спору вже було вирішено судами всіх інстанцій в справі 904/12471/16, в подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа Державне підприємство «Сетам» в судове засідання не з`явились, надали суду відзив в якому просять в позові відмовити, справу розглядати без їх участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, письмові заяви по суті справи не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи встановлено, що 18 грудня 2017 року в ДП «Сетам» відбулися торги щодо продажу зерна ярової пшениці врожаю 2017 року, 3 класу, загальною масою 33,495 тон в процесі виконання судових рішень про стягнення з позивача на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 52940689. Продаж з торгів належного підприємству як боржнику майна - 33,495 т пшениці відбувся за 101 001 грн переможцю торгів ОСОБА_2 . В зведеному виконавчому провадженні № 52940689 державним виконавцем 26.07.2017 було описане та арештоване згідно з постановою про опис та арешт майна боржника: зерно ярової пшениці в кількості 33,495т було здійснено оцінку майна, яким майно оцінено у 123 206,00 грн. без ПДВ.

У справі № 904/12471/16 судами усіх інстанцій визнані правомірними дії державного виконавця при оцінці без податку на додану вартість зерна, яке продано на торгах, які просить визнати недійсними позивач у цьому позові.

Постановою Верховного суду від 20.09.2018 в справі № 904/12471/16 встановлено, що в зведеному виконавчому провадженні № 52940689 державним виконавцем 26.07.2017 було описане та арештоване згідно з постановою про опис та арешт майна боржника: зерно ярової пшениці в кількості 33,495т було здійснено оцінку майна, з висновком якої Господарство було ознайомлене 19.09.2017, яким майно оцінено у 123 206,00 грн. без ПДВ. ФК «Конкурент» є платником ПДВ. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що: відповідно до законодавства операції з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна через спеціалізовані організації не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; при здійсненні примусових заходів по зверненню стягнення на майно боржників безпосередній власник арештованого майна не приймає участі в укладанні угод на примусову реалізацію такого майна, а відповідний орган державної виконавчої служби, який укладає з такими спеціалізованими організаціями такі угоди не є власником цього майна. Операції з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна через спеціалізовані організації не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Також відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України від 29.06.2005 №25-32/998 "Щодо порядку сплати ПДВ при реалізації арештованого майна" у спеціалізованої організації виникають податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість лише із суми винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна боржника, а не з усієї вартості реалізованого майна.

Відповідно ч 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд в постанові від 02 травня 2018 року № 910/10136/17 (п. 36-44) зазначив, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

У відповідності до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів

Аналіз положень "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 24.10.2012 у справі №6-116цс12, та постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2018 у справі №490/5475/15.

Відповідно до правової позиції Великої Палати ВС від 05.06.2018 № 910/856/17 набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Ухвалою від 13.05.2019 дану справу прийнято до провадження та залишено без руху після відкриття провадження, судом роз`яснена позивачу позиція Великої Палати ВС від 05.06.2018 № 910/856/17 щодо належних відповідачів.

Позивач своїм правом залучення співвідповідачів не скористався, вважав необхідним залишити державну виконавчу служба, організатора електронних торгів третіми особами по справі.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі»).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позов позивачем заявлений не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, зокрема, без залучення до участі у справі відповідачами державну виконавчу службу, організатора електронних торгів. На підставі вищезазначених норм ЦПК України суд не може самостійно залучити співвідповідачів, а клопотання про залучення таких співвідповідачів, позивачем, представником позивача не заявлено.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Конкурент» до ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , треті особи Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Сетам», Державна фіскальна служба, про визнання недійсними торгів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко