Ухвала суду № 91093659, 12.08.2020, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/931/20

провадження № 2-з/179/18/20

У Х В А Л А

12 серпня 2020 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Заявник в заяві посилається на те, що на розгляді в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 179/931/20 за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинська сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Предметом розгляду справи є визнання недійсним та скасування рішення Дмухайлівської сільської ради №808-36/VII від 24.09.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» гр. ОСОБА_2 у власність площею 1,51 га, розташовану на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області».

Заявник зазначає, що у вказаному спорі має місце подвійна реєстрації права власності на одну і ту ж земельну ділянку за двома різними особами, тобто за позивачем та за відповідачем ОСОБА_3 по справі.

Заявник вважає, що для забезпечення позову на земельну ділянку необхідно накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 1222382000:02:001:0865, яка на теперішній час зареєстрована за відповідачем, який має намір продати земельну ділянку, згідно інтернет -повідомлення, розміщеного на сайті з продажу.

За таких обставин, забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та відновлення власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених в п. 1 Постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно умов п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати його необхідність.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Заявником до заяви про забезпечення позову в якості доказу щодо наміру продажу відповідача додано копію оголошення на Інтернет-сайті, де зокрема зазначено про продаж земельної ділянки площею 1,51 га в АДРЕСА_1 , продавець ОСОБА_4 . Однак вказаний документ не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Крім того, шляхом перевірки наявності вказаного оголошення за відповідними критеріями пошуку, було виявлено його відсутність.

Заявником не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не надано належних доказів про існування обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 05 серпня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А.Ковальчук