Ухвала суду № 91092046, 21.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"21" серпня 2020 р. м ХарківСправа № 922/2673/20 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви фізичної особи - підприємця Діденко Вікторії Василівни, селище міського типу Слобожанське,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТЕМ», селище міського типу Слобожанське,

про визнання рішень загальних зборів незаконним та скасування їх в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Діденко Вікторія Василівна, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТЕМ», про визнання незаконним рішення загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 05 вересня 2017 року та від 20 січня 2019 року та скасування їх в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибуткових територій.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України). Процесуальна вимога, яка визначена у пункті 8 частини 3 статті 162 ГПК України є імперативною, та покладає на позивача обов`язок, в тому числі, визначити які саме докази (документи), подані у копіях, перебувають в оригіналі у позивача або іншої особи, що зроблено останнім не було.

Подана позивачем позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, що чітко передбачено (таке застереження) приписами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

В світлі зазначеного суд рахує, що позивачем не було виконано імперативні вимоги процесуального законодавства щодо обов`язкових відомостей, які має містити позовна заява (в даному випадку норми статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

Поміж зазначеного, пунктом 2 частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами господарського закону та Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).

Таким чином, з позовних заяв немайнового характеру (вимоги, які не підлягають вартісній оцінці) оплачується судовий збір згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даному випадку, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

перша вимога - про визнання незаконним рішення загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 05 вересня 2017 року та скасування його в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибуткових територій;

друга вимога - про визнання незаконним рішення загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 20 січня 2019 року та скасування його в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибуткових територій.

За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 4 204,00 грн., відповідно до Закону України "Про судовий збір". Проте, судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додана квитанція № 0.0.1749167986.1 від 25 червня 2020 року про сплату судового збору лише в розмірі 2 102,00 грн., яка не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі по даній господарській справі.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статі 162 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та надати докази сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву фізичної особи - підприємця Діденко Вікторії Василівни без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 02 вересня 2020 року (включно), шляхом надання до суду: відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 21 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2673/20