Рішення № 91091830, 18.08.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 Справа № 917/1160/20

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення грошових коштів

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач/ АТ "Нікопольський завод феросплавів") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - відповідач/ ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод") 11775,00 грн., в тому числі 10596,93 грн. пені та 1178,07 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 181014/1807472 від 04.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.07.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 18.08.2020.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити стягувану суму пені на 100%.

Позивач у відповіді на відзив просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Сторони чи їх представники в судове засідання 18.08.2020 не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається в порядку ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір поставки № 181014/1807472 (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити феросплави (товар), на умовах, у кількості та строки, зазначені у Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 3.2. Договору сторони погодили, що покупець здійснить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати поставки товару.

При цьому п. 2.3 Договору визначено, що датою поставки товару при постачанні залізничним транспортом, вважається дата штемпелю на залізничній накладній вантажовідправника. При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцю(нанятому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, вказана в накладній на відпусктовару.

Згідно п. 4.3. договору товар вважається поставленим постачальником за кількістю - відповідно кількості, вказаній у сертифікаті якості та/або накладній на відпуск товару з відміткою вагової, виданими вантажовідправником.

Крім цього, сторонами було укладено Специфікації № 1 від 04.12.2018, № 2 від 12.02.2019, № 3 від 01.08.2019, № 4 від 23.08.2019, № 5 від 01.10.2019, № 6 від 03.12.2019 (копії Специфікацій - в матеріалах справи).

Пунктами 5, 6 Специфікацій сторонами погоджено, що основою для формування ціни є курс долара США по відношенню до гривні на дату укладання специфікацій, а оплата товару, відповідно, здійснюється в національній валюті України, з урахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на дату зарахування коштів на рахунок Постачальника.

11.12.2019 за видатковою накладною № 000369 автомобільним транспортом державним номером НОМЕР_1 було відправлено 9,650 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 316265,78 грн. (рахунок № 230182 від 11.12.2019) за Специфікацією № 6 до Договору від 04.12.2018. Кінцевою датою оплати вказаного товару, відповідно до умов договору є 26.12.2019. Борг за даним рахунком покупець сплатив лише 14.01.2020 платіжними дорученнями від 14.01.2020 № 42400 та № 42402.

З урахуванням зміцненням курсу гривні до долара США на день надходження коштів від покупця, постачальником було пред`явлено до оплати коригувальні рахунки № 230182АК від 14.01.2020 на суму -391,45 грн. та № 230182АК1 від 14.01.2020 на суму -2,62 грн.

13.12.2019 за видатковою накладною № 000377 автомобільним транспортом державним номером ВІ2632ВА було відправлено 9,810 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 321 509,57 грн. (рахунок № 230244 від 13.12.2019) за Специфікацією № 6 до Договору від 04.12.2018. Кінцевою датою оплати вказаного поставленого товару, відповідно до умов договору є 28.12.2019. Борг за даним рахунком покупець сплатив лише 14.01.2020 платіжними дорученнями № 42402 від 14.01.2020 та № 42401 від 14.01.2020.

З урахуванням зміцненням курсу гривні до долараСША на день надходження грошей від покупця, постачальником було пред`явлено до оплати коригувальні рахунки № 230244АК від 14.01.2020 на суму -392,35 грн. та № 230244АК1 від 14.01.2020 на суму -8,26 грн.

18.12.2019 за видатковою накладною № 000378 автомобільним транспортом державним номером ВІ2632ВА було відправлено 9,660 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 316 593,52 грн. (рахунок № 230289 від 18.12.2019) за Специфікацією № 6 до Договору від 04.12.2018. Кінцевою датою оплати, відповідно до умов договору є 02.01.2020. Станом на 14.01.2020 рахунок був сплачений частково в сумі 314 897,91 грн. платіжним дорученням № 42401 від 14.01.2020.

З урахуванням зміцнення курсу гривні додолара США, на день надходження грошей від покупця, постачальником було пред`явлено до оплати коригувальний рахунок № 230289АК від 14.01.2020 на суму -392,86 грн. Залишок боргу в розмірі 1302,75 грн. за даним рахунком покупець сплатив лише 03.03.2020 платіжним дорученням № 43886 від 03.03.2020 на суму 216 961,61 грн.

З урахуванням знецінення курсу гривні до долара США, на день надходження грошей від покупця, постачальником було пред`явлено до оплати коригувальний рахунок № 230289АК1 від 03.03.2020 року на суму +46,80 грн.

Копії вказаних вище видаткових накладних, рахунків, коригувальних рахунків та платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що він виконав свої зобов`язання за Договором та поставив товар на адресу відповідача у встановлений строк, натомість відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо оплати за відвантажений товар.

Відповідно до п. 7.4. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, вартість якого розрахована згідно пункту 5 Специфікацій даного Договору, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

На підставі вказаного пункту договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 27.12.2019 по 02.03.2020 10596,93 грн. пені та 1178,07 грн. 3% річних.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача вказані суми пені та річних.

Відповідач у відзиві визнає, що ним було порушено встановлені Договором строки оплати товару. Водночас, посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 100%.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідачем порушено встановлені Договором строки оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до п. 7.4. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, вартість якого розрахована згідно пункту 5 Специфікацій даного Договору, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вказаного пункту договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 27.12.2019 по 02.03.2020 10596,93 грн. пені та 1178,07 грн. 3% річних.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та річних і встановлено їхню правильність.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені на 100%.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач посилається на те, що діяльність ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" полягає у виробництві комплектуючих виробів до залізничних вагонів і має складний цикл виробництва кінцевої продукції. Починаючи з кінця 2019 року та по сьогоднішній день ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" знаходиться в скрутному фінансовому становищі в зв`язку зі зменшенням об`ємів виробництва та відсутністю реалізації власної продукції. З січня 2020 року по березень 2020 року на підприємстві був встановлений 32-годинний робочий день. На підтвердження вказаного відповідачем надано копії наказів голови правління ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 415/1 від 01.11.2019 про організацію роботи в січні 2020 року, № 474/1 від 29.11.2019 про організацію роботи в лютому 2020 року, № 554 від 28.12.2019 про організацію роботи в березні 2020 року.

Також відповідач вказує, що починаючи з квітня 2020 року та по теперішній час підприємство перебуває в режимі простою у відповідності до положень ст. 34 КЗпП України, з виконанням обов`язкових та невідкладних робіт по збереженню майнового комплексу, виробничого обладнання. На підтвердження цього відповідачем подано копії наказів голови правління ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 118 від 31.03.2020 про організацію роботи в квітні 2020 року, № 126 від 30.04.2020 про організацію роботи в травні 2020 року, № 137 від 28.05.2020 про організацію роботи в червні 2020 року, № 167 від 23.06.2020 про організацію роботи в липні 2020 року, № 183 від 23.07.2020 про організацію роботи в серпні 2020 року.

В свою чергу позивач у відповіді на відзив вказує, що відповідно до наказу № 259 від 30.07.2020 на АТ "Нікопольський завод феросплавів" оголошено вимушений простій на дому окремих працівників заводу в серпні 2020 року, у зв`язку із значним зниженням місячного обсягу виробництва феросплавів та як наслідок, неповним завантаженням (або зупинкою) виробничих потужностей і зменшення обсягів виконання робіт. Графік працівників переведено на 4-денний робочий тиждень (копія вказаного наказу - в матеріалах справи).

Враховуючи зменшення обсягів виробництва відповідача та вимушений простій на підприємстві з квітня 2020 року, з врахуванням оплати позивачем основного зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені). Проте, з врахуванням інтересів обох сторін, а також тієї обставини, що на підприємстві позивача також встановлено вимушений прогул стосовно деяких працівників, суд вважає за можливе зменшити стягувану суму пені на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 5298,47 грн. (10596,93 грн. - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621; код ЄДРПОУ 05756783) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200; код ЄДРПОУ 00186520) 5298 грн. 47 коп. пені, 1178 грн. 07 коп. 3% річних, 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.08.2020.

Суддя О.С. Семчук