Рішення № 91091507, 17.08.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 рокуСправа № 912/1858/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1858/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", 01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ", 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт Салькове, вул. Павлова, 1,

про стягнення 130 736,00 грн,

представники:

від позивача - Геращенко М.В., ордер СА № 1005044 від 17.08.2020;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" про стягнення 130 736,00 грн боргу по оплаті наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг від 15.01.2017 № 02/14 щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою від 09.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" про стягнення 130 736,00 грн боргу по оплаті наданих послуг, залишено без руху.

17.06.2020 до господарського суду з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 09.06.2020, надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" від 16.06.2020 № б/н про усунення недоліків позовної заяви та на виконання вимог ухвали від 09.06.2020 надано суду докази направлення відповідачу позовної заяви.

Ухвалою від 19.06.2020 відкрито провадження у справі № 912/1858/20 та постановлено справу № 912/1858/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.07.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" надійшов відзив на позовну заяву від 13.07.2020 № 147, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог по стягненню боргу у повному обсязі. Відповідач стверджує, що він не отримував послуги по використання тепловоза, зазначені в актах здачі-прийняття робіт № ЗФ-00000091 від 30.09.2017 на суму 28 518,00 грн, № ЗФ-00000021 від 31.03.2018 на суму 42 042,00 грн, № ЗФ-00000036 від 30.04.2018 на суму 8 820,00 грн, не видавав і не підписував ніяких документів про це. На копіях зазначених актів стоять підписи невідомих осіб, які відрізняються між собою та які не належать директору Відповідача та/або іншій особі, яка уповноважена Відповідачем на підписання таких актів. Відповідач заявляє про пропущення Позивачем строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за наданні послуги протягом 2014 року на загальну суму 54 4000 грн. У Позивача існує зустрічна заборгованість перед Відповідачем по Договору про надання послуг № 01/16 від 01.01.2016 року на загальну суму 24 800 грн, про що ТОВ "Заваллівський графіт" зазначає у своєму позові. ТОВ "Чарнокіт" визнає позовні вимоги за Актом здачі-прийняття робіт №30-00000014 від 28.02.2018 на суму 21 756,00 грн, але за наявності зустрічної заборгованості і враховуючи, що Позивач визнав її у повному обсязі і вона становить більше суми боргу перед Позивачем вважає цей борг погашеним.

27.07.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" надійшла відповідь на відзив від 24.07.2020 № б/н, в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю. Позивач зазначає, що на всіх наявних в матеріалах справи документах, підписаних з боку Відповідача, міститься відтиск його печатки, що свідчить про засвідчення підписів осіб, які підписали відповідні документи, та підтвердження Відповідачем їх повноважень на прийняття наданих Позивачем послуг. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, який також підписаний представником Відповідача та його підпис скріплений печаткою Відповідача. У вказаному акті відображено наявність, станом на 01.01.2019, заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі 154576 грн, що прямо підтверджує достовірність актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які Позивачем подано до матеріалів справи в якості підстави виникнення боргу. Таким чином, підписавши акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2019р., в якому зазначена заявлена Позивачем до стягнення заборгованість, Відповідач визнав існування боргу перед Позивачем і тим самим перервав перебіг позовної давності, який після цього почався заново.

Крім того, 27.07.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" надійшло клопотання від 24.07.2020 № б/н про розгляд справи № 912/1858/20 в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Ухвалою 04.08.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" від 24.07.2020 № б/н про розгляд справи № 912/1858/20 в судовому засіданні з викликом учасників справи; постановлено розгляд справи № 912/1858/20 здійснювати у судовому засіданні 17.08.2020 о 14:30.

11.08.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" надійшли заперечення на відповідь на відзив від 05.08.2020 № 163, в яких відповідач стверджує, що акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.09.2019, акти здачі-прийняття робіт № ЗФ-00000091 від 30.09.2017; № ЗФ-00000021 від 31.03.2018; № ЗФ-00000036 від 30.04.2018, підписані не встановленими (крім Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.09.2019) та уповноваженими на вчинення таких дій особами. Відповідач заявляє про пропущення Позивачем строку позовної давності на загальну суму 54 400 грн.

17.08.2020 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні 17.08.2020 брав участь уповноважений представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач був належним чином завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.08.2020 за відсутності представника відповідача.

У засіданні 17.08.2020 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

15.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завалівський графіт" (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (далі - Замовник) укладено договір (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов`язується надавати Замовнику по його заявці послуги тепловозом ТГМ-23В, який належить ТОВ "Завалівський графіт" для виконання маневрової роботи та навантаження вагонів на під`їзній колії ТОВ „Чарнокіт", що примикає до станції Хащувате.

За умовами п. 2.1. - 2.3. Договору Підрядник виконує роботи за цим Договором тепловозом, який повинен відповідати, встановленим нормам та стандартам діючим на Укрзалізниці. Підрядник зобов`язаний вести облік використання тепловоза. Замовник разом з Підрядником зобов`язані раз на добу по закінченню зміни підписувати акти виконаних робіт.

Вартість послуг тепловозом визначається на підставі Специфікацій та Додаткових угод до даного договору (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору Замовник здійснює оплату після погодження Підрядником та Замовником акта виконаних робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору сторони приймають на себе виконання зобов`язань, передбачених цим Договором і несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань в рамках діючого Законодавства України. У разі виникнення заборгованості Замовника перед Підрядником вона повинна бути погашена Замовником на протязі п`яти банківських днів.

Пунктом 9.2. Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

15.01.2014 сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору надання послуг № 02/14 від 15.01.2014, якою затверджено вартість послуги тепловаозом ТГМ-23В за 1 м/год. з ПДВ - 200,00, термін дії - 2014 р. (а.с. 7).

На виконання умов Договору сторонами підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.08.2014, 30.09.2014, 28.10.2014, 31.10.2014, 28.11.2014, 31.12.2014.

За твердженням позивача, загальна сума несплаченого грошового зобов`язання за послуги, надані в 2014 році, складає 54 400,00 грн.

Відповідач зазначені обставини не спростував.

Суд визнає вказані обставини встановленими з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів.

Крім того, позивач стверджує, що протягом 2017 - 2018 років ним було додатково надано відповідачу аналогічних послуг на 101 136,00 грн, про що також складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2018 № ЗФ-0000014, від 31.03.2018 № ЗФ-0000021, від 30.04.2018 № ЗФ-0000036, від 30.09.2017 № ЗФ-0000091.

Відповідач визнає позовні вимоги за актом здачі-прийняття робіт № ЗФ-00000014 від 28.02.2018 на суму 21 756,00 грн, але за наявності зустрічної заборгованості вважає цей борг погашеним.

Відповідач стверджує, що він не отримував послуги по використанню тепловоза, зазначені в актах здачі-прийняття робіт № ЗФ-0000091 від 30.09.2017 на суму 28 518,00 грн, № ЗФ-0000021 від 31.03.2018 на суму 42 042,00 грн, № ЗФ-0000036 від 30.04.2018 на суму 8 820,00 грн, не видавав і не підписував ніяких документів про це. На копіях зазначених актів стоять підписи невідомих осіб, які відрізняються між собою та які не належать директору Відповідача та/або іншій особі, яка уповноважена Відповідачем на підписання таких актів.

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202, 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір від 15.01.2014 № 02/14 відповідно до умов п. 9.2., діяв до 31.12.2014. Доказів укладення письмового договору про надання послуг у 2017 - 2018 роках між сторонами у формі єдиного документа суду не подано. В той же час, сторонами не заперечується, що між ними виникли правовідносини з надання послуги по використанню тепловоза, які були оформленні за допомогою акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2018 № ЗФ-0000014 на суму 21 756,00 грн.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення".

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. (ст. 901 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Щодо заперечення відповідача про отримання послуг по використанню тепловоза, зазначених в актах здачі-прийняття робіт № ЗФ-0000091 від 30.09.2017 на суму 28 518,00 грн, № ЗФ-0000021 від 31.03.2018 на суму 42 042,00 грн, № ЗФ-0000036 від 30.04.2018 на суму 8 820,00 грн, господарський суд зазначає наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом із тим, статтею 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд констатує, що наданими до справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджується факт вчинення правочину і наступне його прийняття до виконання та схвалення.

Зокрема, вчинення правочину між сторонами підтверджується наявністю не лише підписів на актах, але і наявністю відтисків печаток як юридичної особи позивача, так і відповідача.

Відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, підроблення, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки. Тому у суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку печатка використовувалася проти волі відповідача.

Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Аналогічного висновку притримується Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 918/780/18.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк (термін) оплати вартості наданих послуг у Договорі та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами не визначений.

Як свідчать матеріали справи, 08.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" вимогу від 04.05.2020 № 63 про сплату боргу. Вимогу отримано відповідачем 14.05.2020. (а.с. 19-22)

З врахуванням викладеного, строк виконання зобов`язання настав, тому господарський суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача на отримання повної оплати наданих послуг.

Відповідачем зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у 2014 році.

Позивач вважає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки відповідачем визнано борг у зв`язку з підписанням акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2019, де зафіксовано існування боргу станом на 01.01.2019 у розмірі 155 536,00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт".

Господарський суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2019 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" підписано головним бухгалтером.

Згідно ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, в той же час, не наділений повноваженнями визнавати заборгованість за господарськими операціями.

Позивач не надав суду доказів уповноваження головного бухгалтера визнавати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт".

Таким чином, господарський суд оцінює акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2019 як доказ існування в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" даних про заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" станом на 01.01.2019 у розмірі 155 536,00 грн.

В той же час, акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2019 не містить даних щодо підстав, часу виникнення такої заборгованості.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Як встановлено вище, Договір не містить умов про строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг, у позивача виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання з моменту підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідачем борг не визнано.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 02/14 згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2014, 30.09.2014, 28.10.2014, 31.10.2014, 28.11.2014, 31.12.2014 зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови в задоволенні даної частини позову.

Господарський суд вважає доведеним надання послуг по використання тепловоза, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ЗФ-0000014 від 28.02.2018 на суму 21 756,00 грн, № ЗФ-0000091 від 30.09.2017 на суму 28 518,00 грн, № ЗФ-0000021 від 31.03.2018 на суму 42 042,00 грн, № ЗФ-0000036 від 30.04.2018 на суму 8 820,00 грн, всього - 101 136,00 грн.

Заперечення відповідача щодо наявності зустрічної заборгованості, у зв`язку з чим він вважає борг погашеним, суд не приймає, оскільки обставини існування заборгованості за договором про надання послуг № 01/16 від 01.01.2016 не є предметом доказування у даній справі.

За результатами розгляду справи, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт".

На підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт Салькове, вул. Павлова, 1; код ЄДРПОУ 32954158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6; код ЄДРПОУ 32921289) 101 136,00 грн боргу по оплаті наданих послуг, а також 2102,00 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6); Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт Салькове, вул. Павлова, 1).

Повне рішення складено 21.08.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко