Рішення № 91091440, 17.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2020Справа № 910/7613/20Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом до третя особа,Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про відшкодування шкоди 49 005, 94 грн Суддя Підченко Ю.О.Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (надалі - відповідач) про стягнення завданих збитків в розмірі 49 005, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2019 року о 18 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "ЗИЛ 133 ГЯ", державний номерний знак (надалі - д.н.з.) НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем "Hyundai Elantra" д.н.з. " НОМЕР_2 " (застрахований позивачем транспортний засіб) та зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗИЛ 133 ГЯ" д.н.з. НОМЕР_1 застрахована відповідачем згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів серія АМ номер 4747461 та з огляду на те, що ОСОБА_1 був визначний винним у означеній дорожньо-транспортній пригоді, позивач, який сплатив на користь застрахованої ним особи страхове відшкодування, отримав право вимоги до відповідача в порядку суброгації щодо стягнення сплаченого ним страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7613/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, а також вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4747461.

30.06.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла інформація про страхове покриття згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4747461.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом прийнято до уваги, що відповідно до п. п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено п. 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 239, від 22.04.2020 за № 291 та від 04.05.2020 за № 343 вносилися відповідні зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 та продовжувався термін карантину.

Згодом, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)", з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за №500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Так, згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Поряд із тим, приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (за договором - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік Україна" (за договором - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ № 137419 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом "Hyundai Elantra" д.н.з. " НОМЕР_2 ".

Як вбачається Постанови Придніпровського районного суду м. Черкас у справі № 711/3139/19 від 12,04.2019, 08.04.2019 о 18:40 год. в м. Черкаси водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ЗИЛ 133 ГЯ" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Надпільна, під час повороту праворуч на вул. пастерівська в напрямку вул. Г. Сагайдачного, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та виїхав на смугу для руху зустрічного ТЗ, при цьому скоїв наїзд на стоячі автомобілі: "SKODA OCTAVIA A5" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіль "ВАЗ 2109" д.н.з. " НОМЕР_4 " під керуванням ОСОБА_3 , автомобіль "Hyundai Elantra" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , які в цей час стояли перед перехрестям з вул. Надпільна/ вул. Пастерівська на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п.2.3 «б», 13.3, 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до вказаної постанови Придніпровського районного суду м. Черкас у справі № 711/3139/19, винним у настанні означеної ДТП визнано водія, транспортного засобу "ЗИЛ 133 ГЯ" д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

Так, згідно рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік Україна" № АА-0000032 від 09.04.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Elantra" д.н.з. " НОМЕР_2 " склала 49 005, 94 грн.

Так, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту № UA2019040800069/L08/01 від 15.05.2019, позивачем визначено розмір страхового відшкодування в сумі 49 005, 94 грн та сплачено зазначені грошові кошти на рахунок потерпілої особи, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями № 30074 від 16.05.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ЗИЛ 133 ГЯ" д.н.з. НОМЕР_1 , що спричинила скоєння ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." на підставі полісу № АМ/4747461 зі строком дії з 11.07.2018 по 10.07.2019, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності власника автомобіля "ЗИЛ 133 ГЯ" д.н.з. НОМЕР_1 , має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов`язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Так, оскільки ДТП сталося у 2019 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль "Hyundai Elantra" д.н.з. НОМЕР_2 - 2017 року випуску, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації авто не перевищував 7 років, слід дійти висновку, що коефіцієнт фізичного зносу на підставі п. 7.38 Методики не має враховуватися при розрахунку розміру страхового відшкодування. Доказів на підтвердження наявності підстав для врахування коефіцієнту фізичного зносу на підставі п. 7.39 Методики матеріали справи не містять.

Таким чином, у зв`язку із настанням страхового випадку, у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом автомобіля "Hyundai Elantra" д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі фактичних витрат на суму 49 005, 94 грн та за вирахуванням франшизи згідно полісу № АМ/4747461, що становить 1 000,00 грн.

Окрім того, суд враховує положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Закріплене зазначеним положенням право страховика за договором (полісом) відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.

Так, в матеріалах справи міститься копія заяви позивача про виплату страхового відшкодування № 212397/ІНС від 03.09.2019 про виплату страхового відшкодування на суму 49 005, 94 грн., яка була направлена на адресу відповідача, а тому суд приходить до висновку, що звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування виплаченого ним у із настанням описаної вище дорожньо-транспортної пригоди здійснено протягом однорічного терміну, тобто з дотриманням терміну, що визначений приписами статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 49 005, 94 грн. є обґрунтованими частково, на суму 48 005, 94 грн (за вирахуванням франшизи згідно полісу № АМ/4747461, що становить 1 000,00 грн), а тому позов підлягає задоволенню частково, на вказану суму.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6-А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 20782312) завдану шкоду у розмірі 48 005, 94 грн та судовий збір в сумі 2 059,11 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.08.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко