Ухвала суду № 91091194, 12.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.08.2020Справа № 910/15976/16

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НОТАПС" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест промтехмонтаж-2"

про стягнення 319,65 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест промтехмонтаж-2" про стягнення 67217,82 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 01-10/10 від 01.10.2010 на виготовлення закладних деталей.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест промтехмонтаж-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" 38875,40 грн. - основного боргу, 3493,05 грн. - 3% річних, 21925,73 грн. - інфляційних втрат та 1378,00 грн. - судового збору.

14.11.2016 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

01.04.2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" було подано скаргу на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою суду від 27.03.2020 розгляд скарги призначено на 13.04.2020. Однак, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 13.04.2020, не відбулось.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року розгляд скарги призначено на 17.07.2020 року. Однак, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання призначене на 17.07.2020 не відбулось.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи від 31.07.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 року, проведено автоматизовний розподіл судовї справи у зв`язку з лікарняним судді Мельника В.І. та визначено суддю-доповідача Ягічеву Н.І.

31.01.2020 через відділ діловодства суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" НОТАПС".

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято справу № 910/15976/16 до свого провадження для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НОТАПС" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Розгляд скарги призначено на 12.08.2020.

Представники учасників справи у судове засідання 12.08.2020 не з`явилися, про дату, час і місце засідання повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НОТАПС" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд прийшов до висновку про обгрунтованість доводів стягувача та наявність підстав для задоволення скарги частково, виходячи з наступного.

Подана скарга мотивована тим, що 04.11.2019 державним виконавцем Святошинського районного відділу ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого докумета стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Наказ Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 по справі №910/15976/16 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період з 09.07.2019 по 04.11.2019 належних, своєчасних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин першої і другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Панасюком І.Л. від 04.11.2019 ВП №53023400 наказ Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 зі справи №910/15976/16 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки згідно відповіді ДФС інформація про джерела отримання доходів боржника відсутня, боржник в органах ДФС не перебуває та відкритих рахунків немає. Майна, на яке можливо звернути стягнення не розшукано і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. З метою забезпечення виконання постанови накладено арешт на майно боржника.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" №1404 VIII (далі- Закон №1404-VIII) виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Тобто періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження". Такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 18.07.2018 у справі №915/1294/13.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Тобто, з наведеного вбачається, що законодавством України, яке визначає умови і порядок виконання рішень у примусовому порядку, визначено низку повноважень (прав та обов`язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно вимог ч.2 ст. 36 №1404-VIII державний виконавець зобов`заний направити запити до відповідних органів з метою з`ясування (встановлення) фактичної адреси юридичної особи- боржника або вчинити інші дії, спрямовані на отримання інформації, що сприятиме ефективному виконанню рішення.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження №53023400 всіх заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 по справі №910/15976/16, які визначені зокрема та не обмежуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5.

Таким чином, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів здійснення державним виконавцем всіх необхідних заходів щодо розшуку майна боржника, дію щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу слід визнати неправомірною, а постанову незаконною.

Щодо вимоги заявника про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Святошинського ВДВС міста Київ за період з 09.07.2019 по 04.11.2019 у виконавчому провадженні №53023400 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 по справі №910/15976/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити наступне:

Як встановлено ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Заявник не конкретизував у п.5 прохальної частини своєї скарги, строки яких саме дій порушені державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва стосовно примусового виконання рішення, та від яких саме дій останній ухиляється.

При цьому інформація з офіційного веб-сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на яку посилається скаржник, не є належним та допустимим доказом невчинення певної дії державним виконавцем щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до частин першої і другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись статтями 342-343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НОТАПС" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №53023400 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 по справі №910/15976/16, котрі виразились у винесенні постанови від 04.11.2019 про повернення наказу від 14.11.2016 по справі №910/15976/16 без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

3. Визнати недійсною та скасувати постанову виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.11.2019 про повернення наказу від 14.11.2016 по справі №910/15976/16 без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

4. В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.08.2020.

Суддя Н.І. Ягічева