Ухвала суду № 91089560, 17.08.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/2516/20

Провадження 2/711/1861/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Скляренко В.М.

при секретарі – Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 15.03.2012 року в загальному розмірі 100000 дол. США.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики передано для розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Згідно протоколу автоматизованого судової справи між суддями від 15.07.2020 року дана справа № 712/2516/20 (провадження № 2/711/1861/20) передана до провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій остання одночасно просить накласти арешт на все майно відповідача – ОСОБА_2 , а саме: на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; автомобіль MAZDA 6, 2012 року випуску, номер НОМЕР_1 ; магазин «Хвиля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та заборонити органам виконавчої служби проведення стягнення на майно, а саме на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки невжиття зазначених заходів забезпечення може призвести до відчуження нерухомого та рухомого майна третім особам, що унеможливить виконання судового рішення в майбутньому.

Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені позивачкою підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи таку заяву суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти аргат, чи майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом».

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього прав чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 761/16659/17 метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення, в той час як забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, пов`язаних з них інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є стягнення з відповідача грошових коштів за договором позики від 15.03.2012 року в загальному розмірі 100000 дол. США. Відповідно невжиття заходів забезпечення даного позову може призвести до утруднення виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, враховуючи значну суму боргу, яку просить стягнути позивачка з відповідача, тому суд вважає, що є підстави для забезпечення даного позову.

Як вбачається із Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №219703839 від 10.08.2020 року відповідачу – ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності від 07.12.1998 року, виданого органом приватизації Соснівського районного виконавчого комітету, належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51,1 кв.м.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №219704170 від 10.08.2020 року відповідачу – ОСОБА_2 на підставі дубліката Договору купівлі-продажу №122 від 09.01.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 65,9 кв.м.

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру №7141 РСЦ МВС в Черкаській області №31/23/41-291 від 11.08.2020 року відповідачу – ОСОБА_2 належить транспортний засіб марки MAZDA 6, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

А тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам) щодо вищевказаного нерухомого майна спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборони органам виконавчої служби проведення стягнення на майно, а саме на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки позивачкою не доведено належними та переконливими доказами, що органами виконавчої служби на даний час проводиться стягнення на вказане майно. Крім того, позивачкою і не доведено, що відповідачу на праві власності належить саме магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Натомість із Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №219704329 від 10.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить торгівельний павільйон з прибудовою, А-1, а, загальною площею 67,5 кв.м що по АДРЕСА_3 , щодо якого позивачка не просить застосувати заходи забезпечення. А тому в цій частині клопотання позивачки не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження автомобіля марки MAZDA 6, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 51,1 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., реєстраційний номер майна 35803618, яка згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності б/н від 07.12.1998 року, виданого органом приватизації Соснівського районного виконавчого комітету.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 38,1 кв.м., реєстраційний номер майна 1742772271101, яка згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі дубліката договору купівлі-продажу №122 від 09.01.2019 року, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Направити копію даної ухвали до Територіального сервісного центру №7141 Регіонального сервісного центру в Черкаській області Міністерства внутрішніх справ України (вул. Л.Українки, 21, м. Черкаси), Центру надання адміністративних послуг м. Черкаси (вул. Благовісна, 170, м. Черкаси, 18001) - для виконання, а також заявнику – для пред`явлення її до виконання; іншим сторонам – для відому.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: В.М. Скляренко