Ухвала суду № 91086917, 20.08.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/653/19

провадження № 2/753/812/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,

представник позивача - ОСОБА_3 ,

відповідач - Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація,

представник відповідача - Пастухова Т.І.,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув в підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування розпорядження про визначення участі матері у вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 09.08.2018 № 545 про визначення участі матері ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 , третя особи) у вихованні дитини (дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

На обґрунтування позову зазначив, що прийняте відповідачем розпорядження суперечить інтересам дитини та прийняте без урахування усіх обставин, які мають істотне значення, а саме: не вивчено умови життя матері дитини, її ставлення до батьківських обов`язків щодо утримання дитини, не взято до уваги відносини доньки та матері, не взято до уваги рішення суду, в якому встановлено певні факти, які необхідно було перевірити, яким чином змінилися дані обставини, не враховано ставлення дитини до матері, не досліджено стан здоров`я дитини, не запропоновано участь психолога щодо налаштування відносин між дитиною та матір`ю.

21.01.2019 суд відмовив у відкритті провадження у справі з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте ухвалою Київського апеляційного суду від 09.07.2019 ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу повернуто для продовження розгляду.

Ухвалою від 11.09.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

23.04.2020 від позивача надійшла заява про внесення уточнень у позовну заяву, у якій зазначено, що у даній справі він діє не у власних інтересах, а в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 як її законний представник.

Вказаною заявою позивач вніс уточнення у позовну заяву в частині особи позивача, а саме: ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні позивачу були роз`яснені положення матеріального та процесуального закону щодо захисту прав малолітніх осіб та рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, проте останній наполягав на уточненні даних про особу позивача вказуючи, що даний позов ним подано як законним представником малолітньої дочки і лише в її інтересах.

Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Предметом даного позову є скасування розпорядження місцевого органу виконавчої влади - Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, щодо визначення участі у вихованні дитини матері, яка проживає окремо від дитини.

Вказане розпорядження прийняте відповідачем в межах повноважень, визначених статтями 19, 158 Сімейного кодексу України, статтями 6, 13, 40 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та пунктом 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної з захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866.

Відповідно до положень статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини….

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За нормою частини першої статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Зі змісту частини п`ятої статті 157 Сімейного кодексу України вбачається, що той з батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, вправі самостійно вирішувати лише питання тимчасового виїзду за межі України і то за певних умов.

Статтею 153 цього Кодексу передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частина 2 статті 155 Сімейного кодексу України).

Частина перша статті 59 ЦПК України визначає, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Аналіз наведених положень матеріального та процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що усі питання життя та виховання малолітньої чи неповнолітньої дитини повинні вирішуватися батьками спільно, а відтак один з батьків не може на власний розсуд подавати позов в інтересах дитини, тим більше якщо такий позов виник зі спору щодо участі у вихованні дитини другого з батьків.

В даному випадку позов в інтересах малолітньої дитини подано лише батьком, без погодження з матір`ю, у якої існує безпосередній зв`язок з предметом позову.

Та обставина, що матір дитини позивач залучив до участі у справі як третю особу, не надає йому права самостійно звертатися до суду з позовом в інтересах дитини, оскільки суб`єктивні права щодо предмету даного позову виникають не стільки у відповідача, скільки у матері дитини, питання участі якої у вихованні дочки було вирішено оспорюваним розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Отже ураховуючи, що позовну заяву від імені малолітньої ОСОБА_2 подано її батьком, який не вправі подавати даний позов в її інтересах, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування розпорядження про визначення участі матері у вихованні дитини залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: