Ухвала суду № 91086785, 20.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/2516/20

Провадження № 1-кп/727/264/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ільчук М.В.

учасників судового провадження:

сторони обвинувачення: прокурора Барателі Д.Т.

потерпілої ОСОБА_1

сторони захисту: захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Барателі Д.Т. про продовження, застосованого судом запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді тримання під вартою В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260020001456 від 08.11.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Прокурором Чернівецької місцевої прокуратури Барателі Д.Т. в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивує клопотання тим, що ОСОБА_3 пред`явлено обґрунтовану підозру і останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Прокурор вважає доведеним, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому ризики на період розгляду клопотання залишаються сталими і дієвими; зокрема, ризик в разі перебування на волі переховуватися від суду з метою уникнення покарання; ризик вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на перешкоджання судового розгляду кримінального провадження і іншим чином, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків, ризик вчинення нових злочинів, із урахуванням відсутності в ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків та відсутності на території м. Чернівці і області постійного зареєстрованого та фактичного місця проживання. В судовому засіданні, прокурор підтримавши доводи клопотання, просив його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала в засіданні клопотання прокурора.

В судовому засіданні обвинувачений і в його інтересах захисник Олійнич Ю.В. заперечували проти заявленого клопотання прокурором щодо продовження терміну дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисником Олійнич Ю.В. заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши відповідно доводи учасників судового провадження, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що 11.11.2019 р. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 18.05.2020 року, слідчим суддею Першотравневого районного суду м. Чернівці до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судом, 06.07.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_3 в підготовчому засіданні застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 03 вересня 2020 року та визначено останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що складає 42.040,00 (сорок дві тисячі сорок) грн..

Запобіжні заходи, застосовуються (продовжуються) з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове засідання не було завершене до його спливу. Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 03.09.2020 року, по справі триває судовий розгляд, не допитано двох потерпілих; не досліджені докази по справі, суд вважає, що слід вирішити питання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд, виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Застосований судом відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю пред`явленого останньому обвинувачення, на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу; при цьому судом враховується і те, що з об`єктивних причин судовий розгляд по справі не завершено.

Суд, виходячи зі з`ясованих обставин в судовому засіданні щодо наявності на час розгляду клопотання ризиків, вважає, що ризики, хоча і зменшилися, однак продовжують мати місце і є сталими, дієвими, зокрема, ризик переховування ОСОБА_3 від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує; ризик, у разі перебування на волі, вчинення обвинуваченим нових злочинів та його впливу на потерпілих, які не допитані в суді, зважаючи на те, що за пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_3 достеменно відомі адреси місця проживання потерпілих.

Судом з`ясовано в ході розгляду клопотань, що відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_3 під вартою, відсутні; відсутні дані щодо неможливості, за станом здоров`я ОСОБА_3 утримуватись в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33).

Стороною захисту за заявленим клопотанням, не надано суду жодного посилання на докази наявності в обвинуваченого ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків, наявності постійного зареєстрованого чи фактичного місця проживання і зокрема на території міста Чернівці чи Чернівецької області та наявності його працевлаштування; наявності сім`ї і перебування на його утриманні неповнолітніх дітей. Виходячи з наведеного та з`ясованих обставин по клопотанню захисника Олійнича Ю.В. в інтересах обвинуваченого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту слід відмовити.

Згідно практики Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Отже, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 – ти прожиткових мінімумів дохоодів для працездатних осіб. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, зокрема, - прибувати за кожною першою вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 194, 199, 331 ч. 3 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Барателі Д.Т. про продовження застосованого судом до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити, застосований судом до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 19.10.2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що складає 42.040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області Код ЄДРПОУ: 26311401 Банк: Держказначейська служба України, м. Київ Код банку отримувача: 37567646 Рахунок: UA548201720355279001000008745. Обвинувачений або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування. Обов`язки визначити до 19.10.2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно чи письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання захисника Олійнич Ю.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.