Рішення № 91085240, 20.08.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4025/20

Провадження № 2/643/2437/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020, компенсацію за невикористану відпустку у загальному розмірі 25468 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 03.12.2011 перебувала з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 14-к від 04.02.2020 позивач звільнена за власним бажанням. На день її звільнення 04.02.2020 відповідачем нарахована але не виплачена позивачу заробітна плата за період з вересня 2019 по 04.02.2020 та компенсація за невикористану відпустку загальною сумою 25468 грн. Позивач вважає дії відповідача незаконними.

Ухвалою судді від 16.04.2020 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення і зобов`язано відповідача надати до суду розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.

Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін було направлено позивачу та відповідачу, яка була отримана ними.

У наданий в ухвалі час, з урахуванням положень п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві положення) ЦПК України, доповненим згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», та згідно із Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачем подане клопотання, у якому він просить суд продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину, відстрочити виконання ухвали суду про витребування доказів до закінчення дії карантину на території України, продовжити строк розгляду справи на строк дії карантину. На обґрунтування клопотання зазначає, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину з 12.03.2020 підприємство не має матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду про витребування доказів та подати відзив.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання ухвали суду про витребування доказів, продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поновлення строку є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Копія ухвали про витребування доказів та про необхідність надання відзиву отримана відповідачем 30.04.2020.

Враховуючи час, з якого справа перебуває в провадженні суду, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предмет спору, яким є, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про надання додаткового часу, до закінчення карантину, на виконання ухвали про витребування доказів та на подачу відзиву на позовну заяву, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідачем не доведено відсутність в нього матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового часу на виконання ухвали суду про витребування доказів та продовження строку на подачу відзиву.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «СКБ «Укрелектромаш», на підставі наказу ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» № 14-к від 04.02.2020 її звільнено 04.02.2020 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки та копією наказу.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ухвалою від 16.04.2020 при відкритті провадження у справі судом зобов`язано ТОВ «СКБ Укрелектромаш» надати до Московського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.

Копія ухвали про витребування доказів направлена відповідачу до виконання, отримана відповідачем 30.04.2020, що підтверджується розпискою на поштовому зворотному повідомленні.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Відповідно до наданих позивачем копій розрахункових листів за січень 2020 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 5673 грн. 87 коп., до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 4567,46 грн., а за лютий 2020 року - 3815 грн. 65 коп., з яких - 3113 грн. 40 коп. - компенсація відпустки, до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 3071,60 грн., при цьому загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2020 складає 25468,15 грн.

Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно, враховуючи компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 25468 грн. 15 коп. Та як вбачається з наданих розрахункових листів, зазначена сума вказана з урахуванням утриманих обов`язкових внесків.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, а також не виплатило позивачу компенсацію за час невикористаної відпустки, у зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 04.02.2020 утворилась заборгованість у розмірі 25468 грн. 15 коп., з урахуванням утриманих обов`язкових внесків, яка підлягає стягненню.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до змісту п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовикаи; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту здійснення розрахунку з позивачем за нараховану, але не виплачену заробітну плату за час затримки, тому суд здійснює розрахунок за весь час затримки, тобто з дати звільнення позивача до дати ухвалення рішення по справі.

Позивач надав до суду розрахунки нарахованої відповідачем заробітної плати тільки за січень та лютий 2020 року. Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів на підтвердження суми заробітної плати нарахованої позивачу за два останні календарні місяці, що передують дню звільнення (грудень 2019, січень 2020), а тому суд розраховує середньоденну заробітну плату виходячи з наданих доказів (а.с. 8-9).

Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (04 лютого 2020 року) становить 235,92 грн. (4723,87 грн. - заробітна плата позивача за січень + 702,25 грн. - заробітна плата позивача за лютий / 23 відпрацьованих позивачем днів у січні та лютому разом). Вказані суми визначені без врахування компенсації за відпустку та компенсації невиплаченої заробітної плати, що відповідає п.п. б, л, п. 4 Порядку. Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку.

Позивач була звільнена 04.02.2020, що підтверджується копією наказу про звільнення (а.с. 4), а рішення у справі ухвалене 20.08.2020, отже період затримки розрахунку при звільненні позивача складає 146 робочих дня.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 34444,32 грн. (235,92 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 146 робочих днів - період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 25468,15 грн. - заборгованість по заробітній платі у з вересня 2019 по 04.02.2020 і компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як вбачається з копій розрахункових листів, наданих позивачем на підтвердження заборгованості відповідача, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем зазначена вже з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. При цьому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу була обчислена судом без відрахування суми на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку, а тому з цієї суми підлягає утриманню прибутковий податок та інші обов`язкові платежі.

При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,5,10-13,76-81,84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно та компенсацію за час невикористаної щорічної відпустки у розмірі 25468 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн., та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2020 по день ухвалення цього рішення у розмірі 34444 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 32 коп., з утриманням із вказаної суми податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів, а всього стягнути 59912 (п`ятдесят дев`ять дев`ятсот дванадцять) грн. 32 коп. (не враховуючи утримання з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний вище період податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.В. Поліщук