Ухвала суду № 91082073, 19.08.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 415/7459/17

1-кп/425/154/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Панасенка В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

їх захисників адвокатів Гавриленка О.І., Стародубцевої Л.О., Хорольського І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12) ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.06.2020 року, був продовжений на 60 днів, тобто по 22.08.2020 року включно.

Оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухвалою суду, закінчується 22 серпня 2020 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню ще не закінчено, прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

Разом з тим, з довідки Рубіжанського міського суду Луганської області вбачається, що суддя М`якінченко Н.В., згідно наказу заступника голови суду № 56-В від 21.07.2020 р., перебуває в частині основної щорічної відпустки тривалістю 41 календарних днів з 10 серпня 2020 року по 23 вересня 2020 року включно.

Як зазначено у абз. 5 п. 20-5 Розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Таким чином, оскільки вказане клопотання прокурора у складі колегії суддів через перебування судді М`якінченко Н.В. у відпустці розглянути у визначному КПК України строк та порядку неможливо, головуюча суддя зі складу колегії суддів Козюменська В.В., з метою дотримання принципів законності та верховенства права, вважає за необхідне розглянути це клопотання одноособово.

З вищевказаного клопотання прокурора вбачається, що у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі. Також прокурор просив врахувати репутацію обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий за скоєння тяжких злочинів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, спосіб вчинення інкримінованого йому злочину, його дії представляють підвищену суспільну небезпеку, те, що він ніде не працює, не має постійного джерела доходу для забезпечення у достатньому обсязі потреб для його існування, вказує на існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також, те що він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить, на думку прокурора, про відсутність міцних соціальних факторів за місцем проведення досудового розслідування, які б утримували його за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв`язку з вживання алкоголю - синдром залежності, враховуючи, що злочин, за яким обвинувачується, вчинено в стані алкогольного сп`яніння.

Прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 , не перебуваючи під вартою, може переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі. Також прокурор просив врахувати репутацію обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме що він, будучи громадянином республіки Молдова, з 2009 р. перебуває на території України незаконно, не має документа, який засвідчує його особу, офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця мешкання не має, зареєстрований поза межами місця проведення судового розгляду, що, на думку прокурора, свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем проведення досудового розслідування. Крім того, ризик можливості ОСОБА_3 переховуватися від суду підтверджується тим, що останній являється громадянином республіки Молдова, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може повернутись до республіки Молдова, де мешкають близькі родичі останнього.

Прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 , не перебуваючи під вартою, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі. Також прокурор просив врахувати репутацію обвинуваченого, який офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить, на думку прокурора, про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, зареєстрований та фактично мешкає в Донецькій області, тобто поза межами місця проведення судового розгляду, де характеризується з негативного боку, зловживає спиртними напоями.

Прокурор також посилався на позицію ЄСПЛ, викладену у справі «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», а саме те, що тримання під вартою є виправданим, якщо це вимагають істинні вимоги публічного інтересу та у даному випадку, незважаючи на існування презумпції невинуватості, превалюють над принципом особистої свободи. Прокурор наголошував, що у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На підставі викладеного, прокурор вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не може бути достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків, тому просив продовжити строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 60 днів.

Захисники Гариленко О.І., Стародубцева Л.О., Хорольський І.В. заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати відносно їх підзахисних запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки вважали клопотання необґрунтованим, ризики не доведеними, а запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту таким, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Обвинувачені підтримали думки своїх захисників.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, приймає до уваги суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 , яке є умисним особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства), враховує матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не забезпечать виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, може: переховуватися від суду (враховуючи, що обвинуваченому загрожує в разі визнання його винуватим від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі), вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, у тому числі за скоєння умисних злочинів з корисливих мотивів, судимості у встановленому законом порядку не знято та не погашено (згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Сельчук проти Туреччини (Selcuk v.Turkey), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v.Austria), наявність судимостей вказує на наявність підстав для ризику вчинити інше кримінальне правопорушення), не одружений, не навчається, не працює, що свідчить, на думку суду, про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв`язку з вживання алкоголю - синдром залежності, враховуючи, що злочин, за яким обвинувачується, відповідно до обвинувального акту, вчинено в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи те, що судове провадження на даний час ще не закінчено, з врахуванням відсутності належних даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, що унеможливлює його тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, приймає до уваги суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2 , яке є умисним особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства), враховує матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не забезпечать виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_2 , не перебуваючи під вартою, може: переховуватись від суду (враховуючи, що обвинуваченому загрожує в разі визнання його винуватим від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі), вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_2 , який офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що, на думку суду, свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, зареєстрований та фактично мешкає в Донецькій області, тобто поза межами місця проведення судового розгляду, де характеризується з негативного боку, зловживає спиртними напоями, враховуючи, що злочин, за яким обвинувачується, відповідно до обвинувального акту, вчинено в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи те, що судове провадження на даний час ще не закінчено, з врахуванням відсутності належних даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, що унеможливлює його тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, приймає до уваги суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 , яке є умисним особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства), враховує матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не забезпечать виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризику, передбаченому п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду обвинувачений ОСОБА_3 , не перебуваючи під вартою, може переховуватись від суду (враховуючи, що обвинуваченому загрожує в разі визнання його винуватим від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі), з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який, будучи громадянином республіки Молдова, з 2009 року перебуває на території України незаконно, не має документа, який засвідчує його особу, офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця мешкання не має, зареєстрований поза межами місця проведення судового розгляду, що свідчить, на думку суду, про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, являється громадянином республіки Молдова, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може повернутись до республіки Молдова, де мешкають близькі родичі останнього, враховуючи, що злочин, за яким обвинувачується, відповідно до обвинувального акту, вчинено в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи те, що судове провадження на даний час ще не закінчено, з врахуванням відсутності належних даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, що унеможливлює його тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який суд за наведених вище підстав, вважає недоцільним.

Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинувачених.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченим є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12) ч. 2 ст. 115 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 17.10.2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору та направити до ДУ «Старобільський СІЗО».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області, а обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в той же строк та в тому ж порядку з моменту отримання ними копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 20.08.2020 року о 13 годині 15 хвилин в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області (м. Рубіжне, вул. Миру, 34).

Головуючий суддя В.В. Козюменська