Постанова № 91081866, 19.08.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/4508/20

№ 3/415/1254/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.20 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Славів, громадянина України, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2020 року о 12 годині, ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , влаштував словесну сварку зі своєю тещею ОСОБА_2 в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоду її психічному стану здоров`я, вчинивши домашнє насильство.

ОСОБА_1 для надання пояснень до суду не з`явився, причини його неявки суду не відомі, про явку до суду на 19.08.2020 року був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань та заяв про відкладення розгляду адміністративної справи до суду не надходило.

Суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за його відсутністю.

Тому в судовому засіданні були досліджені письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 (а.с.5) вбачається, що 03.06.2020 року, її зять – ОСОБА_1 , приблизно о 12 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив з нею сварку, в ході якої виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді дослідженими у судовому засіданні письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.5), а також рапортом ст. ДОП СП Лисичанського ВП Остапенка С. від 23.06.2020 (а.с.8).

Відповідно до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сім`я, згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив домашнє насильство, а саме: дії психологічного характеру, тобто насильство, пов`язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, не є особою з інвалідністю.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неподаткових мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 33, 173-2 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: А.Г. Березін