Ухвала суду № 91081560, 19.08.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2086/19

провадження №: 2-во/398/17/20

УХВАЛА

Іменем України

"19" серпня 2020 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Нероди Л.М.,

за участю секретаря Хілевич Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 31 березня 2020 року у справі №398/2086/19 (провадження №2/398/122/20) задоволено позовні вимоги та встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а саме з квітня 2007 року до смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивача звернувся до суду із заявою про виправлення описок в судовому рішенні, а саме вказати в описовій частині вірну дату смерті спадкодавця « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість невірної « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також у резолютивній частині рішення зазначити « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем» замість « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав разом із спадкодавцем».

Судом встановлено, що у описовій частині рішенні суду допущено описку в даті смерті спадкодавця, а саме: зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 » замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 ».

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Отже, виправлення допущених у рішенні описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Дослідивши матеріали цивільної справи №398/2086/19 (провадження №2/398/122/20), суд встановив, що при винесенні рішення у справі було допущено вказану вище описку, тому суд вважає за необхідне виправити її, вказавши в описовій частині рішення правильну дату смерті спадкодавця « ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 ».

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зазначення у резолютивній частині рішення: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги з якими ОСОБА_1 звернувся до суду не містять текст про який просить, зокрема « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем». Натомість останній звертався до суду з вимогою встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 проживав разом з спадкодавцем ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 більше 5 років, а саме з 11 квітня 2007 року, по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Законодавство України забороняє суду виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 264 ЦПК України), що і спостерігається у рішенні суду від 31.03.2020 року у справі №3982086/19, де судом встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а саме з квітня 2007 року до смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, суд повністю задоволив вимоги позивача, як той і вказав у своїй позовній заяві.

Крім того, ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

П. 23 Постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки суд вирішив справу та задоволив вимоги, які просив позивач, тому відсутні підстави для виправлення описки щодо внесення формулювання « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем», так як на момент подачі позову та розгляду справу такої вимоги не було, згідно документів, які подані суду.

Враховуючи викладене, у задоволені вимог в цій частині необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-261, 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду задоволити частково.

Виправити описку у рішенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року у справі №398/2086/19 (провадження №2/398/122/20) за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_3 про встановлення факту.

Зазначити, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

У задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА