Ухвала суду № 91079177, 20.08.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/533/19

Провадження № 1-кп/461/125/20

УХВАЛА

20.08.2020 року Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

з участю:

прокурора Мішкурова К.О.,

представника потерпілого Осьмака А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та захисника Мотрука М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до ЄРДР за № 12018140050004826 від 31.10.2018 року/ про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор Мішкуров К.О. заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, покликаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину; може незаконно впливати на свідків; з метою ухилення від кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Представник потерпілого Осьмак А.А. в судовому засіданні клопотання підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Мотрук М.Ю. заперечили щодо клопотання прокурора. Вважають, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року введено карантин на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 продовжено до 31.08.2020 року карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».

23.04.2020 року набув чинності Закон України № 558-IX «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пунктом 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 558-IX від 13.04.2020 року), передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Справа слухається колегією суддів у складі суддів Волоско І.Р., Стрельбицького В.В. та Юрківа О.Р. Судді Стрельбицький В.В. та Юрків О.Р. станом на 20.08.2020 перебувають у щорічній відпустці, у зв`язку із чим продовжити судовий розгляд, зокрема дослідження доказів не виявляється можливим, а тому головуючим, відповідно до наведених положень вирішується виключно питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.11.2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 03 липня 2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк дії ухвали до 31 серпня 2020 року включно.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.

Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведений ризик, стадію провадження та відомості про соціальні зв`язки обвинуваченого в ході розгляду клопотання не здобуто.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто до 18.10.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя І.Р. Волоско