Ухвала суду № 91078839, 20.08.2020, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/778/19

УХВАЛА

судового засідання

20 серпня 2020 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого – судді Петейчука Б.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Ковальчук Н.І.,

прокурора Сабада О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мицика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України. а також клопотання захисника про зміну запобіжного захду,

встановив:

В провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що 22 серпня 2020р. спливає термін тримання під вартою, однак ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати, зокрема існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,– підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, мінімальне покарання за вчинення даного злочину становить від 6 років. Тобто, ОСОБА_1 відповідно до ст.75 КК України не може бути звільнено від відбування покарання з випробування, та останній, усвідомлюючи можливість його засудження, у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, зможе легко залишити місце свого проживання з метою ухилення від суду. Також існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 являється особою раніше судимою, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Однак, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нових злочинів, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 є суспільно-небезпечною особою, яка потребує ізоляції від суспільства і може продовжити злочинну діяльність шляхом вчинення нових злочинів.

Обвинувачений та його захисник – адвокат Мицик О.В. заперечили щодо заявленого прокурором клопотання.

Захисником подано клопотання про заміну запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт у вечірній та нічний час доби із покладенням відповідних обов`язків.

Своє клопотання захисник обгрунтовує тим, що запобігти ризикам, на які покликається прокурор, зможе інший, більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, такий як домашній арешт у вечірній та нічний час доби.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно із якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує особі, міцність соціальних зв`язків, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Суд враховує, те що ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,– підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, мінімальне покарання за вчинення даного злочину становить від 6 років. Тобто, ОСОБА_1 відповідно до ст.75 КК України не може бути звільнено від відбування покарання з випробування. Також наявний ризик, який передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_1 являється особою раніше судимою, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нових злочинів, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність шляхом вчинення нових злочинів.

В той же час, суд бере до уваги, що відповіднодо ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Також, суд зважає на те, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому суд повинен навести інші підстави для продовження терміну тримання під вартою (див. п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Єлоєв проти України», від 06.11.2008).

Обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою з 21.02.2019, що становить 1 рік шість місяців.

Встановлено, що ОСОБА_1 , має міцні соціальні зв?язки, оскільки має постійне місце проживання, сім?ю, яка складається з дружини та матері.

На підставі наведеного, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, враховуючи міцність його соціальних зв?язків, враховуючи, що за час судового розгляду судом допитано усіх свідків сторони обвинувачення, що виключає можливість незаконного впливу на них зі сторони ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена судом, зможе більш м?який запобіжний захід, ніж той про який просить прокурор, а саме домашній арешт у вечірній та нічний час доби.

А тому, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання прокурора відмовити, а клопотання захисника задовольнити повністю та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у вечірній та нічний час доби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 202, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 – відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт у вечірній та нічний час доби.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житлову квартиру, у якій він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вечірній та нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв..

Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у будь-якій формі.

Зміну запобіжного заходу здійснити негайно в залі суду, зобов`язавши ОСОБА_1 невідкладно прибути до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії ухвали суду про тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом - два місяці, тобто до 20 жовтня 2020 року.

Виконання даної ухвали покласти на Бродівське ВП Золочівського ВП ГУНП України у Львівській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Радехівську місцеву прокуратуру Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Б.М. Петейчук