Ухвала суду № 91072665, 20.08.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1506/20

Номер провадження 1-кп/697/209/2020

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2020 року м. Канів

20 серпня 2020 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області

у складі головуючого судді Євтушенко Б.В.,

за участю секретаря с/з Васянович Ю.В.,

прокурора Радченка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Дайку Л.З.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерище Канівського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1 2020 25 016 0000343 від 16.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 19.10.2020, зважаючи на сукупність таких обставин: 1) вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відсутність постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних зв`язків, а також законних джерел засобів до існування; 2) тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 ; 3) репутація обвинуваченого, а саме, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проживає не за місцем своєї реєстрації, та негативно характеризується. Вищевказане свідчить про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень та фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, існують ризики незаконного впливу обвинуваченим на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки застосування особистого зобов`язання не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; для застосування особистої поруки потрібен поручитель, проте жодна особа не виявила намір бути поручителем обвинуваченого. 24.06.2020 слідчим суддею Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області до ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 24.08.2020.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Представник потерпілого не заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, представника потерпілого, вивчивши матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не проживає за місцем своєї реєстрації, не має місце роботи, неодружений, що в сукупності дає суду підстави вважати, що належну поведінку ОСОБА_1 можливо забезпечити шляхом обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, задовольнивши клопотання прокурора.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, ч. 5 ст. 194, 199, 314-315 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 19.10.2020.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не залишати місце проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання ним зазначених вище обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ОСОБА_1 домашнього арешту покласти на начальника Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП України в Черкаській області.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Канівський міськрайонний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Б.В. Євтушенко