Ухвала суду № 91072470, 20.08.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_______________ Справа № 572/3775/18

Провадження № 1-кс/572/355/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області у складі слідчого судді Рижого О.А., за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М., прокурора Мички В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Пашкевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12015180230000060 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красилів, Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області Красько А.А. за погодженням з прокурором Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Мичкою В.С. звернулись до Сарненського районного суду Рівненської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кп №12015180230000060, під час здійснення якого встановлено, що 27 грудня 2015 року з 03 год. 00 хв. до 03 год. 15 хв. на автодорозі Станційна - 1 м. Вараш, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом нанесення тілесних ушкоджень та зв`язування рук, протиправно позбавили волі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього перебуваючи в межах м. Вараш, Рівненської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою домовленістю приєднались до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 сівши у салон легкового автомобіля марки «Toyota Land Cruiser» 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі «Toyota Land Cruiser») який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доручення № НОМЕР_2 перебував у володінні ОСОБА_7 . В цей час у салоні автомобіля знаходився ОСОБА_8 , якого ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , всупереч волі попередньо обмежили в рухах та пересуванні, шляхом застосування відносно нього електрошокера, фізичної сили та полімерних хомутів для зв`язування ззаду кистей рук. У подальшому, помістивши ОСОБА_10 на підлогу в салоні автомобіля між передніми та задніми сидіннями, обмежуючи його рухи та можливість вільного пересування, усі вищевказані особи виїхали за межі міста Вараш. Рівненської області та зупинились біля 03 год. 15 хв. у полі неподалік лісового масиву, що розташований поблизу автодороги Стара Рафалівка - Суховоля - Полиці. Далі всупереч волі ОСОБА_10 , ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 та невстановленими на даний час особами, які до них приєднались, перемістили ОСОБА_10 на землю та шляхом подальшого застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, що супроводжувалось нанесенням останньому численних тілесних ушкоджень, зв`язуванням полімерними хомутами рук та ніг, погрозою застосування насильства до нього та його родичів, на протязі біля трьох годин, протиправно обмежували його рухи та можливість вільного пересування до 06 год. 15 хв. цього ж дня.

Окрім цього під час досудового розслідування встановлено, що 27 грудня 2015 року близько 06 год. 15 хв., неподалік лісового масиву, що розташований поблизу автодороги Стара Рафалівка - Суховоля - Полиці та м. Вараш, Рівненської обл., ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час особами вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого. Так встановлено, що вказані особи, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння легковим автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», ринковою вартістю 475 249 грн. 28 коп., який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доручення № НОМЕР_2 перебував у володінні ОСОБА_10 , всупереч волі володільця автомобіля, шляхом застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_10 , заволоділи ключами від вказаного автомобіля, отримавши таким чином над ним контроль. Після чого, сіли у його салон, завели двигун та поїхали із місця події заволодівши таким чином зазначеним транспортним засобом, завдавши ОСОБА_13 фізичної шкоди та матеріальних збитків у великих розмірах.

29.03.2018 відповідно до вимог ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_1 за даним фактами повідомлено про підозру.

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України, а саме як незаконне викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб способом небезпечним для здоров`я потерпілого, а також за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення.

Захисник Пашкевич І.А. в судовому засіданні, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави заперечила з огляду на недоведеність існування ризиків. Просить застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив у задоволенні клопотання, підтримав думку свого захисника, надав відповідні пояснення.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування протягом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявності вказаних у клопотанні слідчим ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення слідчим та прокурором у судовому засіданні доведена та підтверджується матеріалами клопотання.

В судовому засіданні стороною обвинувачення не доведена недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Протягом судового розгляду прокурором не надано жодних належних та достатніх даних, які б в своїй сукупності вказували на наявність зазначених у клопотанні ризиків таких, як можливість переховування від органів досудового розслідування чи вчинення інших кримінальних правопорушень, разом з тим, слідчий суддя приймає доводи сторони захисту про необґрунтованість зазначених ризиків.

Крім того, слідчий суддя при розгляді клопотання враховує дані про особу підозрюваного, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, працевлаштований.

Таким чином, для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, покладених на нього КПК України, необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Оцінивши в сукупності зазначені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на переконання суду буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить ненастання будь-яких ризиків, які ймовірно б могли мати місце. У застосуванні більш суворіших запобіжних заходів у даному випадку підстав немає.

При цьому з урахуванням строків досудового розслідування та проведених слідчих дій, тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 слід визнати те, що застосування запобіжного заходу не є надмірним на даний час, та відповідає принципу співмірності.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців визначені обов`язки та роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків до підозрюваного може бути застосовано більш суворіший запобіжний захід і може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красилів, Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти наступні обов`язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматись від спілкування з особами за визначенням слідчого слідчого відділення Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Строк дії ухвали до 18 жовтня 2020 року.

Термін дії обов`язків, визначених в ухвалі встановити до 18 жовтня 2020 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську місцеву прокуратуру Рівненської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рижий О.А.