Ухвала суду № 91070280, 18.08.2020, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/848/20

Провадження № 2/366/337/20

У Х В А Л А

18 серпня 2020 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Гончарука О.П.,

секретаря судових засідань: Потопальській О.В.,

за участю сторін:

представника позивача Навроцького Д.М.,

представника відповідача 2 ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши позовну заяву Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ПОЛІССЯ 2016», Фермерського господарства «ПОЛІССЯ-АГРО 2018», Фермерського господарства «Інноваційні Аграрні Технології» про визнання недійсними й скасування рішень, визнання договорів оренди землі недійсними, скасування записів про державну реєстрацію прав оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ПОЛІССЯ 2016», Фермерського господарства «ПОЛІССЯ-АГРО 2018», Фермерського господарства «Інноваційні Аграрні Технології» про визнання недійсними й скасування рішень, визнання договорів оренди землі недійсними, скасування записів про державну реєстрацію прав оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою від 08.05.2020 року по справі призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача 2- ОСОБА_2 , надійшло клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку з тим, що даний спір є підсудним господарському суду Київської області.

Представник позивача Навроцький Д.М., заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, та зазначив, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в Іванківському районному суді Київської області.

Інші учасники судового процесу в підготовче засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини не явки суду не повідомлені.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача 2, суд приходить до наступних висновків.

Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 1 ст. 15 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачем є підприємство, зазначені у статті 1 ГПК України, що подав позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу врегульовує, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, та на теперішній час за положеннями п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК у господарському процесі розглядаються спори з приводу договорів щодо господарської діяльності, визнання недійсними наказів та договорів оренди та суборенди, згідно з якими виникло речове право, якщо сторонами у спорі є юридичні особи та фізична особа.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб`єктного складу їх учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Представник СТОВ «Нива» звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним (недійсним) Наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.03.2014 року № КИ/3223556100:13:002/000015435 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області та передачу ОСОБА_1 в оренду на 49 років земельної ділянки площею 102,3218 га, кадастровий номер 3223584400:13:002:0001, цільове призначення для ведення фермерського господарства;

- визнати незаконним (недійсним) Наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.03.2014 року № КИ/3223584400:12:002/000015434 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області та передачу ОСОБА_1 в оренду на 49 років земельної ділянки площею 109,4330 га, кадастровий номер 3223584400:12:002:0002, цільове призначення для ведення фермерського господарства;

- визнати недійним договір оренди від 01.08.2014 року № б/н земельної ділянки площею 102,3218 га, кадастровий номер 3223584400:13:002:0001, цільове призначення для ведення фермерського господарства, укладений між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 ;

-визнати недійним договір оренди від 01.08.2014 року № б/н земельної ділянки площею 109,4330 га, кадастровий номер 3223584400:12:002:0002, цільове призначення для ведення фермерського господарства, укладений між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1

-визнати недійним договір суборенди земельної ділянки від 31.05.2018 року № б/н площею 102,3218 га, кадастровий номер 3223584400:13:002:0001, укладений між ФГ «ПОЛІССЯ 2016» та ОСОБА_1 ;

-визнати недійним договір суборенди земельної ділянки від 31.05.2018 року № б/н площею 109,4330 га, кадастровий номер 3223584400:12:002:0002, укладений між ФГ «ПОЛІССЯ 2016» та ОСОБА_1 ;

-визнати недійним договір суборенди земельної ділянки від 16.10.2018 року № б/н площею 109,4330 га, кадастровий номер 3223584400:12:002:0002, укладений між ФГ «ПОЛІССЯ 2016» та ФГ «ПОЛІССЯ-АГРО 2018»;

-визнати недійним договір суборенди земельної ділянки від 03.01.2020 року № б/н площею 102,3218 га, кадастровий номер 3223584400:13:002:0001, укладений між ФГ «ПОЛІССЯ 2016» та ФГ «Інноваційні Аграрні Технології»;

Позовні вимоги мотивував, зокрема, тим, що на підставі Рішення КСП «Нива» видано Державний акт про право постійного користування на земельну ділянку площею 401,2 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва. З часу реорганізації СТОВ «Нива» є повним правонаступником КСП «Нива» і залишається постійним користувачем земельної ділянки площею 401,2 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва. Стало відомо про утворення нових земельних ділянок які входять до масиву земель СТОВ «Нива». Між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди, цільове призначення для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (далі також - Закон) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону у зазначеній редакції для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону у вказаній редакції).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

З матеріалів справи встановлено, що ГУ Держгеокадастр у Київській області прийнято рішення у формі наказів про передачу земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 з порушенням вимог норм чинного законодавства України і подальшої реєстрації права оренди (користування) за ОСОБА_1 , ФГ «Полісся 2016», ФГ «ПОЛІССЯ-АГРО 2018» та ФГ «Інноваційні Аграрні Технології». Зазначені юридичні особи використовують земельні ділянки: кадастрові номери 3223584400:13:002:0001, 3223584400:12:002:0002, 3223584400:13:002:0001, 3223584400:12:002:0002, 3223584400:12:002:0002, 3223584400:13:002:0001 використовують земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Із вказаних обставин випливає, що і за суб`єктним, і за предметним складом спір, що виник між сторонами, належить до господарської юрисдикції.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, виклавши їх у постанові від 20 червня 2018р. у справі № 317/2520/15-ц та постанові від 20 червня 2018 р. по справі за № 317/2520/15-ц, у якій вирішувався такий самий спір, який є пов`язаним з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування ФГ.

Велика Палата у вказаній справі зазначила, що спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства, зокрема, посилаючись, на аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц та 20 червня 2018 року по справі за № 317/2520/15-ц.

Оскільки, договір оренди земельної ділянки укладено з метою ведення фермерського господарства на підставі ЗУ «Про фермерське господарство». Після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична зміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи (постанова від 13.03.2018 р. у справі № 348/992/19-ц).

Таким чином, клопотання представника відповідача 2 підлягає задоволенню, та згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, провадження у справі за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» підлягає закриттю у зв`язку з належністю спору суду господарської юрисдикції.

На підставі ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку закриття провадження у справі суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність скасувати заходи забезпечення позову, визначені в ухвалі Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 381-384, 389-390 ЦПК України, ЗУ «Про фермерське господарство», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ПОЛІССЯ 2016», Фермерського господарства «ПОЛІССЯ-АГРО 2018», Фермерського господарства «Інноваційні Аграрні Технології» про визнання недійсними й скасування рішень, визнання договорів оренди землі недійсними, скасування записів про державну реєстрацію прав оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - закрити.

Роз`яснити представнику Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» право на звернення з таким позовом до суду господарської юрисдикції.

Скасувати заходи забезпечення позову, визначені в ухвалі Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2020 року.

Згідно зі ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 20.08.2020 року.

Суддя О.П.Гончарук