Ухвала суду № 91069620, 23.07.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6171/20

1-кс/296/2657/20

УХВАЛА

Іменем України

23 липня 2020 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Сингаївської Т.В.

прокурора Женар Г.М.,

слідчого Лутая Р.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Ревуцького С.В., Васильчука В.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Лутая Р.Ю., погоджене з прокурором відділу прокуратури Житомирської області Цьомиком І.О. у кримінальному провадженні № 120200600000000320 від 21.07.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Баранівка, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів: з вищою освітою, не одруженого, має дитину 4 років, яка проживає разом з матір`ю, працює керівником ТОВ «Укррент-Інвест», раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 15 частини 2 статті 289 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 23.07.2020 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

1.2. У клопотанні вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у тому, що останній діючи спільно за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , шляхом вимагання, погрожуючи застосуванням насильства до ОСОБА_2 висловили незаконну вимогу у передачі грошових коштів у сумі 300 тис. гривень.

1.3. Вказані обставини органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.

1.4. 22.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України.

1.5. Подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підорюваного ОСОБА_1 , обґрунтовувалось слідчим наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказівкою у клопотанні про неможливістю запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили клопотання задовольнити.

2.3. Потерпілий у судовому засіданні вказував на наесення йому тілесних ушкоджень під час подій, що мали місце 20.07.2020 в м.Баранівка Житомирської області в результаті бійки у якій брали участь десяток людей, клопотання слідчого підтримав та просив його задовльнити.

2.4. Захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказували на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказував слідчий та прокурор, зазначали про необґрунтованість підозри, звертали увагу на особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, є підприємцем та засновником і керівником ТОВ "Укррент-Інвест"та забезпечує роботою близько двадцяти оформлених осіб та ще декілька десятків осіб по цивільно-правовим договорам, а тому просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який на думку сторони захисту забезпечить належне виконання обов`язків, покладених на підозрюваного.

2.5. Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою причетність до інкримінованого правопорушення заперечував та підтримав своїх захисників, заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак не заперечував проти внесення застави.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.2. За змістом частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.3. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний […] може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

3.5. Відповідно до частин першої статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, [...], з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

3.6. Згідно із пунктом частиною 4 та 5 статті 182 Кримінального процесуального кодекс України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: [...] 2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. [...]

3.7. Відповідно до частин 1 та 2 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

4. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з`ясувати наявність ряду обставин:

(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

4.1. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення ЄСПЛ у справі "O'Hara v. United Kingdom", 16 October 2001, § 34).

4.2. Згідно повідомлення про підозру від 22.07.2020 ОСОБА_1 підозрюється у тому, що:

(1) своїми умисними діями, які виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 189 КК України.

(2) своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 189 КК України.

4.3. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення ЄСПЛ у справі "N.C. v. Italy", 11 January 2001, §45).

4.4. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 189 КК України, що стверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.07.2020, який повідомив про обставини знайомства та зустрічі ОСОБА_2 з підозрюваним, на яку останній приїхав ще з двадцятьма озброєними чоловіками, які стали йому відомі з розмови з ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 22.07.2020, який повідомив, що був присутнім на зустрічі ОСОБА_2 із ОСОБА_1 , на якій останній погрожував застосувати зброю та фізичну силу; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.07.2020, який також був присутнім на зустрічі ОСОБА_2 та підозрюваного, на якій останній вимагав кошти за повернення вантажу; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого від 21.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.07.2020, який повідомив про обставини побиття ОСОБА_2 , які зафіксував на мобільний телефон; протокол огляду речей та документів від 22.07.2020, а саме відеозапису на якому зафіксовано побиття ОСОБА_2 , наданого під час допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 21.07.2020.

(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

4.5. У клопотанні вказувалося про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

4.6. Слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, початкову стадію досудового розслідування, обставини вчинення інкримінованого злочину, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а тому вважає наявним існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та недоведеність існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо перешкодання провадженню іншим чином.

(iii) Щодо нерелеватного посилання на практику Європейського суду з прав людини

4.7. Слідчий суддя не може залишити поза увагою ту обставину, що обгрунтовуючи своє клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою слідчий за погодженням з прокурором у поданому клопотанні посилається на начебто таку практику Європейського суду з прав людини, за якою вирішуючи питання про обмеження свободи людини національні суди мають "забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальнодержавних прав та свобод, забезпечння яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства".

4.8. З цього контексту можна зрозуміти, що начебто Європейського суду з прав людини вимагає більш суворого ставлення до підозрюваного з посиланням на суспільні інтереси, вважаючи, що цінності суспільства протиставляються правам підозрюваного.

4.9. Насправді такого прецеденту просто не існує. Найімовірніше, лексика цієї фрази взята з рішення від 28.07.99 у справі «Selmouni v. France», де ЄСПЛ розглядав питання щодо застосування поганого поводження з підозрюваним та вирішував питання як має класифікуватися таке погане поводження як «нелюдське або таке, що принижує гідність», або як «катування».

4.10. Вирішуючи таке питання ЄСПЛ зазначив в рішенні: «Суд раніше розглядав справи, в яких він дійшов висновку, що мало місце поводження, яке можна описати лише як катування. Однак, враховуючи, що конвенція є «живим документом, який має тлумачитися у світлі сучасних умов», Суд вважає, що певні дії, які раніше класифікувалися як «нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження», на відміну від «катування», можуть у майбутньому класифікуватися інакше. Він уважає, що підвищення стандартів, які застосовуються у сфері захисту прав людини та фундаментальних свобод, відповідно та неминуче вимагає більшої твердості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств» (§101 рішення).

4.11. Таким чином зміст висловлювань ЄСПЛ в контексті рішень щодо обмеження свободи спотворений до протилежного. Якщо ЄСПЛ вимагає більшої суворості в оцінці посягань на права людини, оскільки права людини є цінністю в демократичному суспільстві, то в клопотанні слідчого права людини (підозрюваного) й цінності суспільства протиставлені одне одному, а посилання на викривлене розуміння рішень ЄСПЛ наводиться для того, щоб обґрунтувати більше обмеження права людини на свободу, що є недопустимим.

(іv) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів

4.12. Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання в м.Баранівка Житомирської області, має на утриманні чотирьохрічну дитину, яка проживає разом із матір`ю, займається підприємницькою діяльністю та працює керівником ТОВ «Укррент-Інвест», при цьому раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

4.13. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання під вартою, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлені ризикики, на думку слідчого судді, є достатньою для того, щоб гарантувати належної поведінку підозрюваного.

4.14. Водночас, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ряд обов`язків згідно із ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-179, 182, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира –

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Лутая Р.Ю., погодженого з прокурором відділу прокуратури Житомирської області Цьомиком І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №120200600000000320 від 21.07.2020 – відмовити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 87 880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавець).

3. Застава повинна бути внесена не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави з наданням документу, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок за реквізитами:

Одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області

код за ЄДРПОУ: 26278626

МФО: 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м.Житомир

Р/р: UA678201720355249002000000277

Призначення платежу: застава, ім`я (найменування) платника, що вносить заставу, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.

4. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

(і) прибувати до слідчого у провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження щодо нього із встановленою періодичністю та за першою вимогою;

(іі) утримуватись від спілкування зі свідками та особами, коло яких визначає орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120200600000000320 від 21.07.2020 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

(ііі) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

5. Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 22.09.2020 (включно).

6. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя К. В. Шалота