Рішення № 91069174, 13.08.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/515/20

Провадження № 2/163/223/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

13 серпня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління (далі - Банк) просить ухвалити рішення про стягнення із ОСОБА_1 38 216,67 гривень заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Вимоги обґрунтовано тим, що 23.10.2018 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання № 557420204 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, складовою якої є заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії.

На виконання умов договору Банк встановив на картковий рахунок відповідача кредит в розмірі 40 000,00 гривень під 38,00 % річних строком на 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк.

Через неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відповідач має заборгованість перед Банком, яка станом на 11.02.2020 року становить 38 216,67 гривень, з яких: 33 609,31 гривень - за кредитом; 3 043,34 гривень - за процентами; 245,19 гривень - комісії; 824,40 гривень - пені за несвоєчасне погашення кредиту; 302,53 гривень - пені за несвоєчасне погашення процентів; 127,27 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 32,13 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 3,71 гривень - втрат Банку від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту; 28,79 гривень - втрат Банку від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 20.03.2020 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача засобами електронного зв`язку надіслав заяву про підтримання позову і розгляд справи за його відсутності, висловив згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач про розгляд справи по суті двічі належним чином була повідомлена, у тому числі шляхом публікації на офіційному сайті суду судового оголошення. Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформації з інтернет-сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, адресовані відповідачу судові документи і повідомлення були вручені її матері, що в силу ч.3 ст.130 ЦПК України вважається належним повідомленням про час і місце судового засідання. Проте відповідач в судові засідання не з`явилась, відзиву на позов не подала, про причини неможливості розгляду справи за її відсутності не сповістила.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ст.ст.247, 280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

23.10.2018 року відповідач як клієнт Банку підписала заяву про приєднання № 557420204 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Підписанням цієї заяви відповідач підтвердила своє беззастережне приєднання до Договору в редакції, розміщеній на Інтернет-сторінці Банку на день її підписання, та укладення із Банком Договору, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.

Відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім`я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні України на умовах тарифного пакету "Мій Комфорт", тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.

Банк надає відповідачу як клієнту картку типу "Моя картка" та ПІН-конверт до неї.

У заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви про приєднання, відповідач просила надати їй кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на її картковий рахунок № НОМЕР_1 . Погодилась на встановлення наступних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту - 40 000 гривень, максимальний розмір кредиту - 250 000 гривень, строк кредитування - 60 місяців з можливістю подовження на той самий строк.

Сторонами погоджено, що Банк встановлює клієнту кредит в сумі 40 000 гривень на строк до 28.10.2018 року, тобто на 5 календарних днів з дня підписання цієї заяви. Після закінчення цього строку клієнт погоджується на те, що Банк може запропонувати і погодити з клієнтом встановлення (збільшення) бажаного кредиту в межах максимальних параметрів кредитування. Така згода клієнта надається шляхом погодження нових умов кредитування в телефонному режимі. В разі не здійснення Банком збільшення розміру кредиту клієнт продовжує користуватись кредитом у наданому розмірі протягом строку дії платіжної картки.

Процентна ставка за кредитом складає 38,00 процентів річних.

Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу, який складає 5,00% від суми заборгованості за кредитом (сплата якої не прострочена), визначеної за звітний (білінговий) період на дату сплати обов`язкового щомісячного платежу.

Комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит, становить 2,99% від суми виданих коштів, яка сплачується при знятті вказаних готівкових коштів в усіх банкоматах, у касах банку (касах інших банків), при використанні платіжного терміналу.

Підписанням заяви відповідач підтвердила, що до підписання цієї заяви Банк надав їй як споживачу, а вона ознайомилась із загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту, які викладені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком до заяви.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" визначені умови договору про споживчий кредит. Зокрема, у договорі про споживчий кредит, серед іншого, зазначаються: тип кредиту, мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як доведено дослідженими доказами, у підписаній 23.10.2018 року кредитній заяві сторони домовились про чіткий розмір тіла кредиту, сплату відсотків за його користування, комісії за зняття готівкових коштів, а також термін, на який надається кредит.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості та її складових Банк надав розрахунок заборгованості станом 11.02.2020 року та виписку по картковому рахунку відповідача за період з 30.10.2018 року по 27.01.2020 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається наявність у ньому певних арифметичних помилок. Разом із цим, з наведених у ньому даних щодо проведених банківських операцій (зняття коштів, нарахування комісійних за їх готівкове зняття, внесення коштів в рахунок погашення заборгованості, нарахування процентів) встановлено його відповідність банківській виписці. Тому з огляду на відсутність у банківській виписці даних про конкретні складові кредитної заборгованості, погашення яких здійснювала відповідач, та наявність їх у складеному Банком розрахунку заборгованості суд приймає до уваги цей розрахунок виключно у зазначеній частині (визначення складових погашеної станом на 11.02.2020 року заборгованості).

На підставі виписки по картковому рахунку встановлено, що станом на 27.01.2020 року відповідач використала всього 58 212,47 гривень кредитних коштів.

За користування кредитними коштами нараховано відсотки в загальній сумі 17 751,47 гривень, з яких 944,94 гривні є простроченими.

За зняття кредитних коштів у готівковій формі нарахована комісія в загальній сумі 1 680,39 гривень.

Згідно з банківською випискою станом на 27.01.2020 року відповідачем внесено на погашення кредитної заборгованості кошти в загальній сумі 40 667,59 гривень. У розрахунку заборгованості, зокрема за процентами, вказано також про погашення відповідачем заборгованості 10.02.2020 року, тобто в неохоплений випискою період, в сумі 78,90 гривень.

Отже, загальна сума погашеної відповідачем кредитної заборгованості становить 40 746,49 гривень.

На підставі банківської виписки та розрахунку заборгованості встановлено, що ця сума зарахована в рахунок погашення наступних складових: тіла кредиту - 24 603,16 гривень, процентів - 14 708,13 гривень, комісії - 1 435,20 гривень.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту буде становити 33 609,31 гривень (58 212,47 - 24 603,16), за процентами - 3 043,34 гривень (17 751,47 - 14 708,13), по комісії - 245,19 гривень (1 680,39 - 1 435,20), що відповідає заявленим позовним вимогам і зробленому Банком розрахунку.

У відповідності до положень ст.625 ЦК України підлягають нарахуванню 3% річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту - 127,27 гривень, процентів - 32,13 гривень та інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості по тілу кредиту - 3,71 гривень, по простроченим відсоткам - 28,79 гривень.

Наведені складові заборгованості по тілу кредиту, відсотках, комісії, 3% річних та інфляційних втрат, в загальній сумі 37 089,74 гривень відповідають умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства, а тому є доведеними і підлягають стягненню у повному обсязі.

До стягнення Банк також заявляє 1 126,93 гривень пені, з яких: 824,40 гривень за несвоєчасне погашення основного боргу та 302,53 гривень за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Проте наявності підстав для стягнення цих нарахувань Банком не доведено та судом не встановлено з огляду на таке.

У підписаній сторонами кредитній заяві від 23.10.2018 року не передбачено сплати відповідачем пені в разі порушення зобов`язань по погашенню кредиту та відсотків.

У підписаному відповідачем паспорті споживчого кредиту наведена інформація про вид та обсяг відповідальності за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у вигляді пені. Однак це не є підставою для нарахування і стягнення з відповідача пені, оскільки паспорт споживчого кредиту не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, а підтверджує лише виконання Банком вимог ст.9 Закону України "Про споживче кредитування" щодо надання інформації споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Із позовної заяви вбачається, що нарахування по пені Банк провів у відповідності до визначених у Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб умов.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" в редакцій, чинній на час підписання відповідачем заяв, передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання у кредитних правовідносинах розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Доданий до позову витяг з Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить підпису відповідача, а відтак відсутні підстави вважати, що остання з ним ознайомлена та що цей Договір є складовою договірних кредитних правовідносин сторін, як того вимагає ст.13 Закону України "Про споживче кредитування".

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме наведені у ньому умови мала на увазі і розуміла відповідач, підписуючи кредитну заяву, та відповідно, чи брала вона на себе викладені у них зобов`язання, зокрема щодо сплати пені, позивач суду не надав.

За викладених обставин суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заявленої у позові пені в загальній сумі 1 126,93 гривень.

Таким чином, заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача в користь Банку тіла кредиту, процентів, комісії та нарахувань в порядку ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 97,09 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 23.10.2018 року в сумі 37 089 (тридцять сім тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 74 копійки, яку становлять:

- 33 609 (тридцять три тисячі шістсот дев`ять) гривень 31 копійка заборгованості за кредитом;

- 3 043 (три тисячі сорок три) гривні 34 копійки заборгованості по процентах;

- 245 (двісті сорок п`ять) гривень 19 копійок комісії;

- 127 (сто двадцять сім) гривень 27 копійок 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту;

- 32 (тридцять дві) гривні 13 копійок 3% річних за несвоєчасне погашення процентів;

- 3 (три) гривні 71 копійку втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту;

- 28 (двадцять вісім) гривень 79 копійок втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2 040 (дві тисячі сорок) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Найменування позивача - АТ "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління; місце знаходження: вулиця Червоного Хреста 8, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ - 09303328;

Ім`я відповідача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя С.С.Чишій