Рішення № 91068772, 07.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/581/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ), через представника Пономарьова О.В., звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (надалі - Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року про накладення штрафу.

Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що посадовою особою Управління Держпраці 17.09.2019 року складено акт інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ, яким встановлено порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України - використання найманої праці без оформлення трудових відносин щодо працівника ОСОБА_2 12.09.2019 року. З цих підстав відповідачем винесено спірну постанову №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 125190 грн. Позивач заперечує порушення ним трудового законодавства та стверджує, що він надавав інспектору, який здійснював перевірку, трудовий договір від 12.09.2019 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 12.09.2019 року. З цих підстав просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 25.02.2020 відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у судовому засіданні.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 12.09.2019 року під час проведення превентивних заходів щодо дотримання законодавства про працю у м. Бобринець встановлено виконання кухарем ОСОБА_2 робіт у кіоску "Кури гриль. Шаурма", а саме приготування нею фаст-фуду. В усній розмові ОСОБА_2 зазначила, що знаходиться другий день на стажуванні та трудовий договір із нею станом на 12.09.2019 року ще не укладено. У зв`язку з цим було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , який здійснював у даному кафе свою діяльність, та щодо нього складено акт інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року, яким зафіксовано порушення ним вимог статей 21, 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2 . Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 22.07.2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с. 65 - 68) Позивач здійснює підприємницьку діяльність у кіоску " АДРЕСА_2 .

Заступником начальника Управління Держпраці на підставі службової записки начальника відділу Масловської Г.В. від 12.09.2019 року про виявлення факту нелегальної праці у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності ( АДРЕСА_3 ) видано наказ №1233 від 12.09.2019 року "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 12.09.2019 року по 25.09.2019 року, у зв`язку із наявністю інформації, передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року. (а.с. 42, 43)

На підставі цього наказу головному державному інспектору праці Пуриш Н.О. видано направлення №1233/02.18 від 12.09.2019 року, яким доручено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання виявлення неоформлених трудових відносин, на період з 12.09.2019 року по 25.09.2019 року. (а.с. 44) Копія цього направлення 12.09.2019 року вручена позивачу. (а.с. 10, 45)

За наслідками інспекційного відвідування інспектором праці Пуриш Н.О. складено акт інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги статей 21 та 24 КЗпП України. (а.с. 11 - 16)

Акт №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року надійшов до Управління Держпраці 24.09.2019 року, про що позивача повідомлено листом від 26.09.2019 року. (а.с. 52)

Розглянувши справу про накладення штрафу, т.в.о. начальника Управління Держпраці склав постанову №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою за порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України відносно одного працівника - ОСОБА_2 - на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, що склало 125190 грн. (4173 грн. х 30 х 1). (а.с. 21)

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірна постанова прийнята за наслідками здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №823.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Пунктами 8, 9, 10 Порядку №823 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються зокрема на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абзац 5 пункту 2 Порядку №509).

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Судом установлено, що спірна постанова №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року, яким установлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме порушення статей 21 та 24 КЗпП України. Позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, в акті №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року зафіксовано, що 12.09.2019 року під час проведення моніторингу використання найманої праці та заходів з легалізації найманої праці в м. Бобринець головним державним інспектором Управління Держпраці Пуриш Н.О. встановлено факт перебування кухаря ОСОБА_2 , яка здійснювала приготування фаст-фуду у кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". В усній розмові ОСОБА_2 зазначила, що знаходиться другий день на стажуванні та трудовий договір із нею станом на 12.09.2019 року ще не укладено. З наданих ФОП ОСОБА_1 документів встановлено, що ОСОБА_2 прийнято на роботу 13.09.2019 року. Під час проведення інспекційного відвідування 16.09.2019 року отримати пояснення від ОСОБА_2 не вдалося. Щодо факту перебування найманого працівникам 12.09.2019 року в кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без оформлення трудових відносин, ФОП ОСОБА_1 надав пояснення, що на момент перевірки повідомлення про прийняття на роботу було подано в податкову інспекцію, ОСОБА_2 ознайомлювалася з робочим процесом.

У зв`язку з цим відповідач стверджує, що позивач 12.09.2019 року використовував найману працю ОСОБА_2 , не оформивши з нею трудовий договір, чим порушив вимоги статей 21 та 24 КЗпП України.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", якою установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Статтею 29 КЗпП України передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно зі статтею 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 та їх оформлення.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ФОП ОСОБА_1 №8 від 12.09.2019 року ОСОБА_2 прийнята на роботу з 13.09.2019 року. (а.с. 48). Трудовий договір між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено 12.09.2019 року та того ж дня повідомлено територіальний орган ДФС - Бобринецьку ДПІ Новоукраїнського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області - про те, що датою початку роботи ОСОБА_2 є 13.09.2019 року. (а.с. 17 - 19, 49)

Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що до роботи кухаря ОСОБА_2 фактично допущена з 13.09.2019 року, тобто після оформлення трудового договору та подання відповідного повідомлення, як того вимагає частина 1 та 3 статті 24 КЗпП України.

У ході судового розгляду ці обставини відповідачем не спростовано, а описаний в акті інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року факт виконання ОСОБА_2 обов`язків/роботи кухаря у кіоску "Курка-Гриль" 12.09.2019 року належними доказами не підтверджений.

Суд викликав у судове засідання ОСОБА_2 для допиту як свідка з метою з`ясування обставин скоєння щодо неї порушення законодавства про працю позивачем. Проте вона до суду не з`явилася.

Як установлено судом, за наслідками інспекційного відвідування інспектором праці Пуриш Н.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №КР3308/390/АВ/П/ПТ від 23.09.2019 року щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статті 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)), який був направлений до суду.

Постановою Бобринецького районного суд Кіровоградської області від 24.10.2019 року у справі №383/1210/19, яка набрала законної сили, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення (а.с. 22 - 24)

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тож у ході судового розгляду справи суд установив, що порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_2 , як найманого працівника, позивач не вчиняв, а тому притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України за фактичний допуск цього працівника до роботи без оформлення трудового договору є незаконним.

Суд вважає, що висновки акту інспекційного відвідування №КР3308/390/АВ від 17.09.2019 року про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю є безпідставними та необґрунтованими, а винесена на підставі цього акту спірна постанова про накладення штрафу №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року є незаконною. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 1252 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (а.с. 3)

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР3308/390/АВ/ТД-ФС від 06.11.2019 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1252 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш