Ухвала суду № 91068731, 20.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про самовідвід судді

20 серпня 2020 року м. Київ № 320/5420/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Н" до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

12 жовтня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "В-Н" (далі - ТОВ "В-Н") з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанов.

ТОВ "В-Н" оскаржує постанови державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Новальської Ю.А. від 12 червня 2018 р. у виконавчому провадженні № 56579946 про стягнення з ТОВ "В-Н" виконавчого збору у сумі 117 740 грн. 00 коп. та у виконавчому провадженні № 56580328 від 12 червня 2018 р. про стягнення з ТОВ "В-Н" виконавчого збору у сумі 96 831 грн. 00 коп. та просить зобов`язати орган ДВС зняти арешт. Обидві оскаржувані постанови своєчасно 12 червня 2018 року було направлено органом ДВС позивачу, про що свідчать супровідні листи до цих постанов.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Указаною ухвалою запропоновано ТОВ "В-Н" усунути недоліки, зазначені в ухвалі, у т.ч. щодо причин пропуску строку звернення до суду та подання до суду належним чином засвідчених доказів, на підставі яких представник позивача має право вчиняти дії на підписання довіреності та будь-яких інших документів від імені ТОВ "В-Н".

9 листопада 2018 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій надано обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та документи, які підтверджують право представника вчиняти дії від імені ТОВ "В-Н".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 р. повернуто позовну заяву ТОВ "В-Н". Ухвалу мотивовано тим, що позивач на вимогу суду не надав належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з позовом. Вказав, що державний виконавець своєчасно (12 червня 2018 року) направив оскаржені постанови позивачу, а той звернувся до суду з позовною заявою лише 12 жовтня 2018 року, тобто після закінчення десятиденного строку на звернення, тощо.

Тому судом визнано, що заявником на вимогу суду не надано належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а ухвалу суду від 17 жовтня 2018 р. про залишення позовної заяви без руху виконано не в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 р. року апеляційну скаргу ТОВ «В-Н» було повернуто.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «В-Н» задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до цього ж суду. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, висловленого Касаційним цивільним судом у складі Верховного у справі № 202/5348/18. До вказаної постанови складено дві окремі думки суддів Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Н» задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року - скасовано.

19 серпня 2020 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавля В.О.

20 серпня 2020 року суддя Журавель В.О. подав заяву про самовідвід. Цю заяву обґрунтував тим, що суддя Журавель В.О. по даній справі висловив власну правову позицію в ухвалах суду від 17 жовтня 2018 р. та 14 листопада 2018 р., що у сторін у разі продовження ним розгляду справи може викликати сумнів у його у неупередженості або об`єктивності як судді. Суддя Журавель В.О. вважає, що за наведених обставин він не може брати участь у розгляді даної справи.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Приписами ч. 1 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" 23 лютого 2006 р. № 3477-IV встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії ЄСПЛ" вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 р., п. 26).

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 8 КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Таким чином, будь-яке рішення у цій справі, прийняте судом, до складу якого входить суддя Журавель В.О., може викликати у учасників справи сумнів в його безсторонності, об`єктивності або неупередженості.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність обставин, за яких суддя Журавель В.О. не може брати участі в розгляді даної адміністративної справи, а тому, його заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 КАС, суд

у х в а л и в:

Задовольнити заяву судді Журавля В.О. про самовідвід.

Передати адміністративну справу № 320/5420/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Н" до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанов до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно з ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Журавель В.О.