Рішення № 91068729, 20.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м. Київ №320/6141/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Насташка" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Насташка" (09633, Київська область, Рокитнянський район, с. Насташка, вул. Миру, буд. 45, корпус А) з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Небесної сотні, 31/1), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис від 24.09.2019 №82 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, яке є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, порушено встановлені законом вимоги повідомлення позивача про проведення перевірки, а її висновки є необґрунтованими.

Київський окружний адміністративний суд 12.11.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Насташка" без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем у встановлений судом строк подано письмовий відзив на позов не подано.

У судовому засіданні 16.01.2020 прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Також, 27.07.2020 до суду позивачем подано додаткові письмові пояснення.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши наявні докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" подано до органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво карантину свиней, вагової відвантаження тварин, господарської будівлі, будівлі свинарника-хрячника території свинокомплексу відділення "Колодисте" вул. Кірова, 39, с. Колодисте Уманського району Черкаської області" від 10.09.2019 №1023-7.11/999.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області надіслано позивачу повідомлення від 10.09.2019 №1023-7.11/999 про проведення позапланової перевірки достовірності даних зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт (т. 1, а.с. 14).

Позивач у листі від 19.09.2019 №273 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області вказав, що вважає повідомлення винесеним не у межах повноважень та не у спосіб передбачений законом, а тому 24.09.2019 колектив, посадові та службові особи Товариства працюватимуть у штатному режимі (т. 1, а.с. 15).

Посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області складено Акт від 24.09.2019 про те, що диктор ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на зазначений об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки (т. 1, а.с. 19-20).

Також посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області складено припис від 24.09.2019 №82, яким вимагається усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства: з`явитись особисто керівнику, або уповноваженій ним особі на об`єкт будівництва, допустити перевіряючих інспекторів на об`єкт будівництва, надати для перевірки документи на підставі яких заповнювалось повідомлення про початок виконання будівельних робіт (т. 1, а.с. 21-22).

Згідно з постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146, визнано ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн. (т. 1, а.с. 24-26).

Вважаючи протиправними припис від 24.09.2019 №82 та постанову від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Постановою КМ України від 09.07.2014 №294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Згідно з п.п. 1-3 Положення, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:

- підготовка і внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

Постановою КМ України від 23.05.2011 №553, чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №533).

Відповідно до п. 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41-1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.

Пунктом 11 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до ст. 4 Закону №3038-VI, об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Отже, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, лише якщо вони не пред`явили документів, передбачених ст. 7 Закону №877-V.

При цьому, позивачем не спростовується та не заперечується надання перед початком перевірки посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області документів, передбачених ст. 7 Закону №877-V.

На підставі викладеного суд критично оцінює доводи позивача про порушення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області вимог закону у зв`язку із надсиланням повідомлення від 10.09.2019 №1023-7.11/999 про проведення позапланової перевірки достовірності даних зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, оскільки надсилання такого повідомлення не може бути підставою для недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до об`єкту будівництва.

Також суд зазначає, що позивачу до дня початку проведення позапланової перевірки було достеменно відомо про час, дату та місце її проведення з огляду на те, що своїм листом від 19.09.2019 №273 до Управління ДАБІ у Черкаській області позивач висловлював свої заперечення у зв`язку із направленням повідомлення від 10.09.2019 №1023-7.11/999 про проведення позапланової перевірки (т. 1, а.с. 14, 15).

З цих підстав судом також критично оцінюються доводи позивача про те, що у день початку перевірки підприємство працювало у штатному режимі, а у акті про недопуск до перевірки не вказується будь-яких фактичних обставин, які б підтверджували, що диктор ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки - коли саме і де саме недопущено до перевірки та при яких обставинах.

Посилання позивача на п. 18 Порядку №533, в якому визначено, що акт перевірки підписується в останній день перевірки, судом також оцінюються критично, оскільки, як зазначено вище, перевірку не було проведено у зв`язку з не допуском посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки і у зв`язку з цим було складено відповідний акт, як того вимагає п. 12 Порядку №533.

Натомість, позивачем не спростовуються факти, викладені в Акті від 24.09.2019, які, у свою чергу стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на вказане, суд вважає правомірним складання відповідного акту у зв`язку із відмовою позивача як суб`єкта містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Як зазначено вище, згідно з п. 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Отже, посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області правомірно видано обов`язковий для виконання позивачем припис від 24.09.2019 №82, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування такого рішення є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині оскарження постанови від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови судом встановлено, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146 визнано ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для

працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" установлено, зокрема, у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу працездатну особу: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

З огляду на висновок суду про необґрунтованість доводів позивача, які стали підставою для недопуску посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на об`єкт будівництва, оскаржуваною постановою від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146 правомірно визнано ТОВ "Агропромисловий комплекс Насташка" винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вказаної постанови також є необґрунтованими.

Доводи позивача, викладені у додаткових поясненнях від 27.07.2020 не спростовуються викладених вище висновків суду.

Згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не дано суду доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.