Ухвала суду № 91068679, 20.08.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"20" серпня 2020 р. справа № 300/2043/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17.08.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати акт камеральної перевірки податкових зобов`язань з Єдиного податку Калуського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 1447/51 – 33/3054521274 від 21.05.2020 та податкове повідомлення-рішення Калуського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.05.2020 № 0104525133.

З`ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-2, 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В даному випадку, працівниками відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду складено акт від 19.08.2020 про те, що при відкритті поштового відправлення, яке надійшло від ОСОБА_1 , виявлено відсутність копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та копії позовної заяви з відповідними додатками для відповідача, які вказані позивачем в додатках до позовної заяви.

Окрім цього, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Одночасно в позовній заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір” у зв`язку з важким майновим становищем.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Згідно з частиною 2 статті 8 вищевказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставах, зазначених у частині першій цієї статті.

Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В даному випадку, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів щодо підтвердження важкого майнового становища позивача, а також не зазначив жодної із передбачених частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для звільнення від сплати судового збору.

Водночас у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини "Стебницький і Комфорт проти України” від 03.02.2011р. Заява №10687/02 зазначено: “Суд також зазначає, що касаційна скарга підприємства-заявника на відмови судів нижчих інстанцій у задоволенні позову була повернута без розгляду внаслідок того, що підприємство-заявник не сплатило державне мито, яке вимагалося. У цьому зв`язку Суд повторює, що національні суди мають кращі можливості для тлумачення та застосовування норм матеріального та процесуального права (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі “Ріжамадзе проти Грузії” (Rizhamadze v. Georgia), заява №2745/03, п.21, від 31 липня 2007 року). Підприємство-заявник не скаржилося на те, що зазначене положення було нечітким і непередбачуваним, та не заявляло, що не мало коштів, аби сплатити державне мито, яке вимагалося, і, таким чином, було позбавлене можливості подати касаційну скаргу. Воно просто наполягало на своєму власному тлумаченні цього положення. Оскільки відповідні судові рішення не виявляють будь-якого явно свавільного мотивування (див., для порівняння, рішення у справі “Донадзе проти Грузії” (Donadze v. Georgia), заява №74644/01, п.32, від 7 березня 2006 року), Суд вважає, що скарга підприємства-заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо несправедливості провадження про відшкодування шкоди є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена згідно з підпунктом “а” пункту 3 та пунктом 4 статті 35 Конвенції”.

Також як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, що стосується судового збору за подання заяв, скарг, оскарження судових рішень, цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі витрати діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак судовий збір не повинен бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Європейський суд з прав людини в рішеннях щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі “Станков проти Болгарії” від 12 липня 2007 року).

За вказаних обставин, в суду відсутні правові підстави, які б надали можливість звільнити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 від сплати судового збору за позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2020 складає 2102 гривні.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем встановлена ставка судового збору - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Окрім цього, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку, за подання цього адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір у загальному розмірі 2942,80 грн., а саме: 2102,00 грн. – за одну позовну вимогу немайнового характеру: скасування акту камеральної перевірки податкових зобов`язань з Єдиного податку № 1447/51 – 33/ НОМЕР_1 від 21.05.2020; 840,80 грн. - за одну позовну вимогу майнового характеру: скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2020 № 0104525133.

При цьому, за змістом частини 1 статті 9 Закону України “Про судовий збір” суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.

Суд звертає увагу на невідповідність номеру акту камеральної перевірки податкових зобов`язань з Єдиного податку № 1447/51 – 33/ НОМЕР_1 від 21.05.2020, який позивач просить суд скасувати, та номеру Акту камеральної перевірки податкових зобов`язань з Єдиного податку № 1547/51 – 33/ НОМЕР_1 від 21.05.2020, який долучений до позовної заяви. При цьому, акт № 1547/51 – 33/ НОМЕР_1 від 21.05.2020 та податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020 № 0104525133 прийняті Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, а не Калуським управлінням ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Також позивач долучив до позовної заяви дублікати квитанцій на підтвердження вчасної сплати єдиного податку, однак такі дублікати квитанцій надані вибірково, як зазначено самим позивачем в позовній заяві, а не за весь спірний період, який вказаний в акті перевірки № 1547/51 – 33/ НОМЕР_1 від 21.05.2020. Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази вчасної сплати єдиного податку за період з травня 2017 року по жовтень 2019 року.

За вищевказаних обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб:

- подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду документи, які вказані позивачем як додатки до позовної заяви, а саме: копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків та копію позовної заяви з відповідними додатками для відповідача;

- документ про сплату судового збору в розмірі 2942,80 грн.;

- уточнити номер акту камеральної перевірки податкових зобов`язань з Єдиного податку, який позивач просить суд скасувати, а також уточнити назву органу, який прийняв оскаржувані акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення;

- надати суду докази вчасної сплати єдиного податку за період з травня 2017 року по жовтень 2019 року.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.