Рішення № 91068674, 20.08.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р. справа № 300/1343/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 28099,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач), 18 червня 2020 року, звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 28099,68 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача виник податковий борг в загальному розмірі 28 099,68 грн у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік - 6 278,28 грн, за 2019 рік - 17317,09 грн, штрафних санкцій - 3 200 грн, пені - 179,71 грн та самостійно задекларованих зобов`язань з військового збору за 2019 рік - 1124,60 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк, ігноруючи податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 28 099,68 грн добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк відзиву на позовну заяву не подав.

1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.27-28).

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали повідомлено учасників справи, що згідно з частиною 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому встановлені судом строки не враховують період дії карантину.

Проте, відповідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, станом на момент розгляду даної адміністративної справи, закінчився строк подачі відзиву відповідачем, водночас останнім не подано заяви про продовження строку для подання відзиву на позов.

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем 24.06.2020 та відповідачем 24.06.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.30, 31).

Інших документів на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в строк на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 , відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2020, вдруге зареєстрований фізичною особою-підприємцем 24.05.2017. Цього ж дня взятий на податковий облік.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі камеральної перевірки своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб складено акт №479/ НОМЕР_1 від 19.03.2020, яким встановлено факт несплати платником податку з доходів фізичних осіб у строки визначені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), за що передбачена відповідальність згідно зі статтею 126 ПК України (а.с.10).

На підставі порушення, встановленого актом перевірки, позивачем 19.03.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №0037355533, яким за затримку сплати грошового зобов`язання в розмірі 16000 застосовано штраф у розмір 20% - 3 200 грн (а.с.9).

Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлене позивачу поштовим відправленням 24.03.2020 та вручене 25.03.2020, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Позивачем, 14.10.2019 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, у якій відображено дохід в сумі 123768,24 грн та самостійно визначено податок на доходи фізичних осіб - 22278,28 грн і військовий збір - 1856,52 грн (а.с.14-15).

Також, 06.04.2020 позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, у якій відображено дохід в сумі 96206,04 грн та самостійно визначено податок на доходи фізичних осіб - 17317,09 грн і військовий збір - 1443,09 грн (а.с.16-17).

Проте, відповідач у встановлений ПК України строк не погасив самостійно задекларовані зобов`язання, а саме не сплатив податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік - 6 278,28 грн, за 2019 рік - 17 317,09 грн та військовий збір за 2019 рік в сумі 1124,60 грн. Окрім цього на податковий борг, який сформовано у зв`язку з несплатою податку визначеного декларацією за 2018 рік від 14.10.2019 нараховано пеню в сумі 179,71 грн.

Вказана заборгованість підтверджується даними інтегрованих карток платника податку щодо відповідача станом на 08.04.2020 - військовий збір (а.с.20), 30.04.2020 - військовий збір (а.с.21), 08.04.2020 - податок на доходи фізичних осіб (а.с.22), 30.04.2020 - податок на доходи фізичних осіб (а.с.23), 31.12.2019 - податок на доходи фізичних осіб (а.с.24).

Відповідачу, 16 жовтня 2019 року направлялася податкова вимога форми "Ф" за №145814-55 в розмірі 24684,95 грн. Дана вимога вручена відповідачу 18.10.2019, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18) є чинною та не відкликалася контролюючим органом.

Таким чином, станом на момент розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 28099,68 грн, що підтверджується довідкою позивача від 13.05.2020 (а.с.8).

У зв`язку із несплатою утвореного податкового боргу позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПУ України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Абзацом 1 та 2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Підпунктами 1.1-1.4 вказаного пункту Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту е) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 14.1.175 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ.

Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень проведено перевірку відповідача, якою встановлено порушення приписів податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб.

У зв`язку з чим позивачем правомірно застосовано штрафні санкції за затримку сплати податку в розмірі 3 200 грн, які оформлені податковим повідомленням-рішенням та вручені відповідачу 25.03.2020.

Податкова вимога, яка винесена та вручена відповідачу 18.10.2019 не відкликана та не погашена платником податку, а тому в подальшому, підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення у матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази погашення податкового боргу.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури визначення податкового зобов`язання, повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 28099,68 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в дохід бюджету податковий борг в загальному розмірі 28 099 (двадцять вісім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 68 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559;

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.