Рішення № 91068671, 11.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2020 року Справа № 280/3588/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій незаконними та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо стягнення з позивача 6703,65 грн. - суми пенсійного забезпечення, яке він отримав протягом січня-лютого 2020 року а також припинення нарахування та виплату пенсійного забезпечення з 28.01.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату позивачу пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 28.01.2020.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 27.04.2016 знаходився на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Протягом травня 2016 року - лютого 2020 року через установу ПАО «Ощадбанк» отримував пенсійне забезпечення. У зв`язку з укладенням контракту на проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, наказом ДСНС України від 28.01.2020 №24 позивач був прийнятий на службу за контрактом до органів і підрозділів цивільного захисту з 28.01.2020, а саме до Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. Листом від 06.02.2020 ГУ ДСНС у Запорізькій області повідомило відповідача про прийняття позивача на службу цивільного захисту. 21.02.2020 відповідачем, всупереч законодавства, були списані кошти з рахунку в Ощадбанку у сумі 6703,65 грн. З березня 2020 року пенсійне забезпечення не отримує. Вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, уразі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При цьому зазначає, що вказаною нормою передбачено, що при повторному прийнятті на військову службу пенсіонер позбавляється права на пенсію. Проте перед звільненням у 2016 році позивач не проходив військову службу та не був повторно прийнятий на військову службу. Відтак, відповідач не має права припиняти виплату пенсійного забезпечення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення позивачем надано до суду 03.08.2020 за вх. №35254.

Відповідач позов не визнав, 25.06.2020 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №29709), в якому зазначає, що з аналізу статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсії на час повторного прийняття на військову службу не припиняється. При цьому згідно Контракту №25/20 від 21.01.2020 та наказу від 28.01.2020 №24 позивач прийнятий на службу цивільного захисту. Отже вказаними документами не зазначено прийняття позивача на військову службу, відтак припинення виплати пенсії позивачу є правомірним. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 03.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2020 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2020 розгляд справи відкладено до 11.08.2020 для надання відповідачу додаткового часу для подання відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно наказу (по особовому складу) Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 23.04.2016 №243 «Про кадрові питання» відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу розірвано контракт, звільнено зі служби в ДСНС України у відставку Збройних Сил України (з виключенням з військового обліку), виключено зі списків ГУ ДСНС України у Запорізькій області за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я), з правом насіння встановленої форми одягу, підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 26.04.2016.

Відповідно до Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.2016, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років.

21 січня 2020 року між ДСНС та ОСОБА_1 укладено Контракт №25/20 про проходження служби цивільного захисту.

Згідно з витягом із наказу (по особовому складу цивільного захисту) від 28.01.2020 №24 «Про прийняття на службу цивільного захисту» колишнього підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 (спеціальне звання присвоєно наказом ДСНС України від 26.08.2014 №429 о/с), який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 5 років, відповідно до пунктів 33, 49, 62, 93, 95 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу прийняти на службу цивільного захисту, зарахувати в кадрах ДСНС у спеціальному званні підполковник служби цивільного захисту та за його згодою призначити начальником господарсько-експлуатаційного відділу центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

26.02.2020 за вих. №01/5-29/1139 Головним управлінням ДСНС у Запорізькій області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено інформацію щодо прийняття ОСОБА_1 на службу цивільного захисту з 28.01.2020.

Згідно з роздруківки виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 21.023.2020 пенсійним органом здійснено списання коштів з рахунку клієнта у розмірі 6702,18 грн. на підставі листа №75/04.16-33 від 21.02.2020.

22.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою не припиняти виплату пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.05.2020 за вих. №3506-3462/В-02/8-0800/20 про відсутність підстав для продовження виплати пенсії за вислугу років на період дії укладеного контракту відсутні.

Вважаючи припинення відповідачем виплату пенсії за вислугу років не обґрунтованою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Поряд з цим, частиною 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсіонерам з числі військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв`язку з мобілізацією, на особливий період.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правилами статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII надано аналогічне визначення особливого періоду - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Також, відповідно до вищезазначеної статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Завданням мобілізації є, зокрема, здійснення комплексу заходів, спрямованих на переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, організацію і штати воєнного часу.

Указами Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014, від 06 травня 2014 року №454/2014, від 21 липня 2014 року №607/2014 та від 14 січня 2015 року №15/2015, в Україні оголошено про часткову мобілізація.

Згідно роз`яснень, наданих у листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 1 жовтня 2015 року «Щодо особливого періоду», у відповідності до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-ХІІ «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XІІ) 3 моменту оголошення Указу N9 303/2014, в України настав особливий період, який діє і на час розгляду справи.

Оскільки законодавством України не встановлено порядок припинення особливого періоду, то закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для завершення особливого періоду.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави стверджувати, що оскільки з 17 березня 2014 року в Україні оголошено часткову мобілізацію, з тривалістю якої пов`язується особливий період, то спірні правовідносини між сторонами виникли в період коли в країні діяв особливий період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 638/662/17, від 26 вересня 2018 року у справі №813/1919/16, від 27 березня 2020 року у справі №806/1286/17.

Оскільки позивач був прийнятий на службу цивільного захисту за контрактом під час дії особливого періоду, то на нього розповсюджується дія частини 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо не припинення виплати пенсії.

Посилання відповідача не те, що припинення виплати пенсії є правомірним, оскільки ані в контракті «Про проходження служби цивільного захисту» № 25/20, ані в наказі «Про кадрові питання» № 24 від 28.01.2020 не зазначено про прийняття позивача на військову службу, суд вважає необґрунтованими.

За вказаних обставин, суд зазначає, що оскільки позивач був прийнятий на службу за контрактом до органів і підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду в країні, то виплата пенсії останньому не повинна припинятися до дня фактичного його звільнення зі служби або закінчення особливого періоду.

Таким чином, враховуючи матеріали справи та наведені норми права, суд вважає, що оскільки позивач був прийнятий на службу за контрактом до органів і підрозділів цивільного захисту в період знаходження України в особливому періоді, то у відповідності до вимог ч.3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата позивачу пенсії на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного його звільнення зі служби не повинна припинятися.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Оригінал квитанції №56 від 28.05.2020 знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій незаконними та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо стягнення з ОСОБА_1 суми пенсійного забезпечення у розмірі 6703,65 грн., які 21.02.2020 перебували на власному банківському рахунку ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 28.01.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 28.01.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11 серпня 2020 року.

Суддя О.О. Артоуз