Рішення № 91068634, 12.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2020 року Справа № 280/2599/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Прус Я.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Діордієв О.С.

представника відповідача - Пархомов Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ 41904647)

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії зі складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019 та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.01.2020 № ОМС-ЗП4407/1499/НП/СПТД-ФС.

Позовні вимгоги обгрунтовані тим, що при складанні акту перевірки перевіряючими використано необгрунтовані дані, а також субєктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обгрунтування.

Так твердження відповідача про те, що реалізація ялинок від імені позивача здійснюється особами, які перебувають у фактичних трудових відносианх є хибним, оскільки в акті не зазначено, що особами, які здійснювали реалізацію ялинок надавались документи на підтвердження права реалізації ялинок від імені позивача за адресами перевірок.

Зазначає, що за адресою проживання позивача перевіряючі не приходили, акт про неможливість інспекційного відвідування на адресу позивача не направлявся, що позбавило можливості надати зауваження або заперечення до акту.

Крім того, уповноваженими особами відповідача в порушення порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення письмово не було повідомлено позивача про складання акту про неможливість проведення інфпекційного відвідування, постанова про накладення штрафу надіслана не була.

Таким чином вважає, що інспекційне відвідування проведене з порушенням встановленого законом порядку, в ході перевірки не зібрано належних та допустимих доказів, які б підтверджували висновки зазначені в акті № ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019. просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.04.2020 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі задоволено.

Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву у справі № 280/2599/20 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Позивачем недоліки позовної заяви усуненні у визначений судом строк.

Ухвалою від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 11.06.2020.

10.06.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не згодний із наступних підстав. Так, в ході спроби проведення контрольного заходу встановлено, що з відведених районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району місць ФОП ОСОБА_1 для реалізації ялинок, господарська діяльність з організації ялинкових базарів провадилась за трьома адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 . Особи, які здійснювали реалізацію ялинок за зазначеними адресами, ані інформації щодо укладення будь-яких договорів з роботодавцем, ані підтверджуючих документів на ведення підприємницької діяльності з продажу ялинок, ані інформації про самого роботодавця не надали.

Виходячи з відведення місць на розташування ялинкових базарів ФОП ОСОБА_1 , який особисто звернувся за виділенням йому таких місць, відсутності на цих місцях інших суб`єктів господарювання, що здійснювали б організацію продажу ялинок, відсутність звернень ФОП ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про відмову від наданих йому місць, усних пояснень осіб, які здійснювали реалізацію ялинок за адресами, що були відведені для ялинкових базарів ФОП ОСОБА_1 ,. встановлено, що ці особи фактично працювали на ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин.

Зазначив, що перебуваючи на кожній з вищезазначених адрес, інспектори праці здійснювали спробу зв`язатися з ФОП ОСОБА_1 за телефоном, зазначеним у ЄДР (зафіксовано засобами фототехніки), але на дзвінки ніхто не відповідав, або телефон періодично був відключений.

Крім того, інспектори праці здійснили спробу зв`язатися з ФОП ОСОБА_1 шляхом виходу за адресою, зазначеною в ЄДР- АДРЕСА_5 . Інспекторам праці на дзвінок по домофону двері не відчинили.

Враховуючи вищезазначене, на підставі п. 16 Порядку №823, інспекторами праці було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019, в якому зафіксовані вищенаведені перешкоди у діяльності інспекторів праці та який разом із супровідним листом від 28.12.2019 №01-15/1527 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення за адресою місця проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначеної в ЄДР, а саме: АДРЕСА_5 . Належне відправлення Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019 підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 28.12.2018 №0229822_0054909, накладною на поштове відправлення №6900506727270 та описом вкладення у рекомендований лист з повідомленням про вручення від 28.12.2019.

Звертає увагу на те, що оскільки у даному випадку інспекційне відвідування розпочато так і не було, а лише була спроба інспекторів праці проведення контрольного заходу, в ході якої інспекторам праці було фактично вчинено перешкоду (відмовлено у допуску до проведення відвідування, а саме: не надано інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, яку інспектори праці намагалися отримати, у тому числі, намагаючись зв`язатися з ФОП ОСОБА_1 за телефоном, вказаним в ЄДР, та шляхом виходу за адресою, зазначеною в ЄДР), то підстав для надіслання акту та вимоги про надання документів не було.

Відповідач зазначає, що дії інспекторів праці Управління щодо спроби здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 здійснені відповідно до вимог Конституції України, законів України, Порядку №823; факт ведення господарської діяльності саме ФОП ОСОБА_1 під час спроби проведення заходу контролю за адресами: м.Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , враховуючи відведення райадміністрацією місць за цими адресами для розміщення ялинкових базарів саме позивачеві за його зверненням, й відповідно, здійснення реалізації ялинок особами, які перебували у фактичних трудових відносинах з позивачем, що не були офіційно оформленими; Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ЗГ14407/1499/НП від 21 грудня 2019 складено виключно на законних підставах, виходячи з фактично встановлених обставин; Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ОМС- ЗП4407/1499/НП/СГІТД-ФС від 13.01.2020 є такою, що складена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством України, а правову кваліфікацію дій позивача здійснено виходячи з фактично встановленого порушення, фінансова відповідальність за яке передбачена саме абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Просить в задоволенні позову відмовити.

В підготовчому судовому засіданні строк підготовчого провадження було продовжено та відкладено засідання на 12.08.2020.

В підготовчому судовому засіданні 12.08.2020 протокольною ухвалою суду підготовче засідання закінчено та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

В судовому засіданні 12.08.2020 представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, у його задоволенні просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі виданого Управлінням наказу від 17.12.2019 № 295р про організацію інспекційного відвідування, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.12.2019 № 225н, посадовими особами Управління, в межах наданих ч. 1 ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону № 280, Порядком №823 повноважень, у період з 20.12.2019 о 16 годині 20 хвилин по 21.12.2019 здійснена спроба проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин ФОП ОСОБА_1 за місцями, відведеними районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району позивачеві для розташування ялинкових базарів.

Згідно з інформацією районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (лист від 16.12.2019 №01/01-31/1244), фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відведені місця для розміщення ялинкових базарів в Дніпровському районі строком з 15 грудня 2019 року до 31 грудня 2019 року за адресами: перехрестя вул. Рекордна та пр.Металургів; вул. Професора Толока, буд. 22; вул.Товариська, буд. 39, вул. Дудикіна, буд. 15-17; АДРЕСА_6 .

21.12.2019 відповідачем було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП4407/1499/НП, зі змісту якого вбачається, що: «В ході спроби проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_7 : АДРЕСА_8 встановлено відсутність факту ведення підприємницької діяльності з реалізації ялинок.

Під час виходу інспекторів праці на місце розташування ялинкового базару за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала особа, що представився ОСОБА_2 та, який повідомив, що працює реалізатором ялинок перший день (20.12.2019) замість свого товариша, який поїхав в інше місто. Хто є його роботодавцем він не назвав та повідомив, що ніяких документів стосовно оформлення трудових відносин не підписував. Надавати письмові пояснення відмовився. Контактних телефонів роботодавця працівник не надав, особисто з ним зв`язатися відмовився.

При спробі інспектора праці зв`язатися з позивачем за телефоном, зазначеним у Сдииому державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 068-909-84-34, на дзвінки ніхто не відповів, що зафіксовано засобами фототехніки.

Наступного дня, 21.12.2019, інспекторами праці було продовжено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_3 та м. Запоріжжя, перехрестя вул. Рекордна/ пр. Металургів.

За адресою: АДРЕСА_3 знаходився чоловік, який переставляв ялинки та повідомив, що вій реалізатор ялинок. На запитання інспекторів праці чоловік представився ОСОБА_3 та повідомив, що працює на зазначеному місці з 18.12.2019, за графіком з 8:00 до 17:00 щодня. Інформацію щодо роботодавця повідомити відмовився, стверджував, що ніяких документів по оформленню трудових відносин не підписував, контактних номерів телефонів роботодавця працівник не надав, особисто з ним зв`язатися будь - яким чином відмовився.

За адресою: перехрестя вул. Рекордна/ пр. Металургів реалізовували ялинки два чоловіка, які представилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Чоловіки обслуговували та консультували покупців з підбору ялинок, отримували грошові кошти за реалізацію ялинок. На питання інспекторів праці повідомили, що працюють сьогодні перший день (21.12.2019). Назвати роботодавця вони не змогли. Контактних телефонів роботодавця працівники не надали, особисто також з ним зв`язатися відмовилися.

Всі пояснення зафіксовані засобами відеотехніки.

........За трьома адресами: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39; м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 9; АДРЕСА_4 здійснюється підприємницька діяльність з продажу ялинок. В ході проведення контрольного заходу, не було встановлено інших осіб, які б мали підтверджуючі документи щодо їх місцезнаходження для реалізації ялинок за цими адресами. Вищезазначені особи, які здійснюють реалізацію ялинок за цими трьома адресами, згідно їх усних пояснень, працюють без укладання трудових договорів.

Таким чином, особи, яі здійснють реалізацію ялинок за даними адресами, здійснюють реалізацію від ФОП ОСОБА_1 ялинок та перебувають з ФОП ОСОБА_1 у фактичних трудових відносинах, які офіційно не оформлені.

Перебуваючи на кожній адресі, інспектори праці здійснювали спробу звязатися зФОП ОСОБА_1 за телефоном НОМЕР_2 , але на дзвінки ніхто не відповідав, а потім телефон був відключений........Також інспектори праці здійснювали спробу звязатися за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 , на дзвінок у двері домофону ніхто не відчинив.

Таким чином інспекторам праці ФОП ОСОБА_1 вчинено перешкоду при проведенні інспекційного відвідування, оскільки він, або уповноважена ним посадова особа були відсутні за місцем ведення підприємницької діяльності та юридичною адресою, ухилялися від будь-якого можливого звязку з ним офіційним шляхом, а саме шляхом використання засобів звязку, зазначених у даних ЄДРПОУ, для отримання інформації, необхідних для проведення заходів державного контролю. У звязку з чим, ФОП ОСОБА_6 створені перешкоди у діяльності інспекторів праці під час проведення інспекційного відвідування».

Листом від 28.12.2019 № 01-15-1527 позивачу було направлено Акт про неможливість інспекційного відвідування для ознайомлення, що підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком.

27.12.2019 на імя начальника управління було складено службову записку про надання акту про неможливість інспекційного відвідування та матеріалів заходу контролю щодо ОСОБА_1 , про що позивача листом від 28.12.2019 № 01-15/1533 було повідомлено.

13.01.2020 на підставі наданих матеріалів контрольного заходу ФОП ОСОБА_1 , розглянуто справу, та за результатами дослідження матеріалів, враховуючи встановлені під час спроби проведення інспекційного відвідування порушення з боку позивача: перешкоди у діяльності інспекторів праці, в т. ч. ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, фінансова відповідальність за які передбачена абз. 7 ч. 2 ст.265 КЗпП України, складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП4407/1499/НП/СПТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_7 штраф у розмірі 417300,00 грн.

Згідно зі ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частина 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (Порядок №823 - далі).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 2 Порядку №823, Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.

Пунктом 9 Порядку №823 передбачено, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису..

Згідно пунктів 11, 12 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктом 16 Порядку №823 встановлено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Згідно п. 18 Порядку № 823 у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Таким чином, зазначеними актами законодавства чітко встановлено підстави та порядок здійснення заходу державного нагляду у вигляді інспекційного відвідування.

Аналізуючи наведене вище, суд встановив, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється зокрема у формі проведення інспекційних відвідувань. Таке інспекційне відвідування не повинно перевищувати 10 днів, а інспектори праці без попереднього повідомлення мають право отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування і вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Однак у разі відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав і у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів.

Разом з цим, суд звертає увагу, що встановлено обов`язок інспектор праці повідомити об`єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу про проведення інспекційного відвідування, крім випадків проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці коли таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Як згадувалось вище та підтверджується матеріалами справи, що згідно акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 21.12.2019 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 шляхом виїзду за трьома адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 та за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 .

Судом встановлено, що про проведення інспекційного відвідування позивача не повідомлялось, вимоги про надання документів він не отримував та вона йому не надсилалась, про складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 21.12.2019 № ОМС-ЗП407/1499/НП йому не було відомо.

Згідно відстеження поштових відправлень відправлення за №6900506727270 від 28.12.2019, яким позивачу надсилався акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та відправлення № 6900506727297 від 28.12.2019 яким позивачу надсилалось повідомлення від 28.12.219 № 01-15/1533, не вручено через закінчення встановленого терміну зберігання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , дружина позивача, зазначила, що будь-які особи з приводу проведення інспекційного відвідування 20-21 грудня 2019 року за адресою проживання: АДРЕСА_5 , не приходили, а про наявність винесення постанови про накладення штрафу вона дізналась у березні 2020 року від працівників державної виконавчої служби.

У матеріалах справи відсутні докази того, що посадові особи відповідача здійснювали спробу звязатися за вищезазначеним місцем проживання позивача, в тому числі і через домофон.

Як зазначалося вище, відповідачем здійснено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено Акт №ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у зв`язку зі створенням перешкод у здійснення заходу державного нагляду.

Згідно даного Акту, інспекційне відвідування проводилось за трьома адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .

Так при дослідженні судом копії відеозапису проведення інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що чоловік, який представився ОСОБА_2 , в присутності інспекторів праці телефонував до власника ялинок ОСОБА_9 , хоча в акті про неможивість інспекційного відвідування зазначено, що ОСОБА_2 зі своїм роботодавцем не звязувався.

Також відеозаписом інспекційного відвідування, дослідженим в судовому засіданні, підтверджено, що при проведенні інспекційного відвідування за адресою: перехрестя АДРЕСА_4 при спілкуванні з продавцями ялинок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказані громадяни назвали свого роботодавця, яким виявився ОСОБА_12 . Більше того, на відеозаписі видно як з ОСОБА_12 спілкувались інспектори праці, хоча в акті про неможливість інспекційного відвідування зазначено, що назвати хто роботодавець ні ОСОБА_13 ні ОСОБА_11 не змогли, як і відмовились звязуватись зі своїм роботодавцем.

В цілому судом встановлено, що з наданої відповідачем копії відеозапису проведення інспекційного відвідування не вбачається, що уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 ні самим ФОП ОСОБА_1 створювали відповідачу у виконанні покладених на нього обов`язків з приводу виявлення неоформлених трудових відносин.

Доказів спростування вказаних обставин відповідач не надав.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що саме по собі складання посадовими особами Управління з питань праці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що фахівці Управління з питань праці Запорізької міської ради були позбавлені можливості здійснити захід державного контролю з питань дотримання законодавства про працю (в частині, дослідження питання належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками) у ФОП ОСОБА_1 з підстав відсутності на об`єкті уповноваженої особи позивача або позивача, а не з підстав створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці.

Щодо доводів позивача відносно теоретично неправильної кваліфікації дій позивача та відповідно відсутності правових підстав юридичної відповідальності позивача за п. 7 ч. 2 ст. 2 ст. 265 КЗпПУ, суд зазначає про таке.

Статтею 265 КЗпПУ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за порушення законодавства про працю:

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Враховуючи вищевикладене, фінансова санкція накладена відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) України від 10.12.1971р. № 322-VIII (зі змінами) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини. - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Відповідно до абз. 2 ч . 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Тобто, з аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що фактичне порушення (у разі його доведеності) полягає у наступному - недопущення до проведення перевірки з питань виявлення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Суд також відхиляє доводи позивача стосовно права виклику відповідачем співробітників Національної поліції, оскільки Порядком № 823 не передбачено право інспекторів праці робити оцінку та висновки стосовно наявності ознак правопорушень, передбачених ст. 160 КУпАП та викликати в такому випадку представників Національної поліції. У разі наявності в матеріалах справи такої доказової інформації зазначений доказ підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами.

Судом також досліджено питання прийняття постанови про накладення штрафу без участі позивача і з цього приводу слід зазначити наступне.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Управління з питань праці Запорізької міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами № ОМС-ЗП4407/199/НП/СПТД-ФС від 13.01.2020 про накладення штрафу у розмірі 417300 грн.

У межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а також зобов`язати його вчинити певні дії.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на контролюючий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

В даному випадку судом встановлено, що відповідачем повідомлення про одержання уповноваженою посадовою особою акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 28.12.2019 № 01-15/1533 було повернуто відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання.

Відтак із тексту оскаржуваної постанови про накладення штрафу вбачається, що остання прийнята з порушенням п 3 Порядку № 509.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Управлінням з питань праці Запорізької міської ради не доведено факту недопущення інспекторів до проведення інспекційного відвідування, порушення Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, не дотримання якого є гарантією захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб`єкта господарювання, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради в частині визнання протиправною та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.01.2020 № ОМС-ЗП4407/1499/НП/СПТД-ФС.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій зі складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Слід зазначити, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень законодавства, не є рішенням суб`єкт владних повноважень, який безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і носить обов`язковий характер. Натомість акт перевірки є тільки службовим документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані у акті факти можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Тобто, акт є лише носієм доказової інформації.

Водночас, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Тому, підстави для визнання протиправними дій зі складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП4407/1499/НП від 21.12.2019 відсутні, оскільки такий не породжує будь-яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, тому у цій частині підстави для задоволення позову також відсутні.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ 41904647), - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань праці Запорізької міської ради від 13.01.2020 № ОМС-ЗП4407/1499/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 417 300,000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ 41904647) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору по подання позову в розмірі 4173,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,70 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.08.2020.

Суддя А.В. Сіпака