Рішення № 91068324, 19.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/11995/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 31.10.2019 №1402 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнати протиправним та скасувати наказ №229 о/с від 08.11.2019 "По особовому складу" про звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирської області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування обов`язкових податків та зборів.

В обґрунтування позову зазначив, що у матеріалах службового розслідування містяться скріни з карти google maps від точки виїзду транспортного засобу та до точки конвоювання, які не є належними доказами в підтвердження висновків службового розслідування. На запити роти конвойної служби до судових установ щодо кількісного виїзду в один день транспортних засобів чи кількості доставлених осіб відомості не були отримані, так як не зберігаються у судових установах. Вважає, що жодних незаконних наказів він не виконував, накази стосувались лише конвоювання, паливо не списувалось, не реалізовувалось, всі виїзди виконувались як за вимогою керівництва ГУНП, так і за відповідними письмовими заявками.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.01.2020.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що за результатами проведення службового розслідування встановлено та підтверджено факт грубого систематичного порушення службової дисципліни, невиконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання обов`язку поліцейського професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, порушення ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п.п. 1.27, 1.30.1 наказу МВС України №60 дск-2005 в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому у порушення ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України явно незаконний наказ, порушення п. 2 розділу III Порядку, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 №757, в частині безпідставного завищення пробігів та виїздів на службових автомобілях без відповідної документації, поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 РКС ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 .

Підготовче засідання, призначене на 14.01.2020 об 11:00 год., не проводилось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче судове засідання призначене на 04.02.2020. Ухвалою суду від 04.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №240/11995/19 на тридцять днів. Відкладено підготовче судове засідання на 20.02.2020 о 10:00 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів. У підготовчому засіданні, призначеному на 20.02.2020, оголошено перерву для виклику свідків до 17.03.2020. У зв`язку з неявкою сторін та враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання призначено на 14.04.2020. Підготовче засідання, призначене на 14.04.2020, відкладено на 25.06.2020 у зв`язку з задоволенням клопотання учасників справи про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та розгляд справи призначено на 12.08.2020.

У судовому засіданні, призначеному на 12.08.2020, суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, подальший розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ 06 років 08 місяців 03 дні.

Відповідно до наказу "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 31.10.2019 №1402 за грубе систематичне порушення службової дисципліни, невиконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання обов`язку поліцейського професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, порушення ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п. п. 1.27, 1.30.1 наказу МВС України № 60 дск-2005 в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому, у порушення ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, явно незаконний наказ, порушення п. 2 розділу III Порядку, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 № 757, в частині безпідставного завищення пробігів та виїздів на службових автомобілях без відповідної документації, застосовано до поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 РКС ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 08.11.2019 №229 о/с "По особовому складу" відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 РКС ГУНП в Житомирській області з 11.11.2019.

Наказом (витягом) від 18.12.2019 №261 о/с "По особовому складу" внесено зміни до наказу ГУНП в Житомирській області від 08.11.2019 №229 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 РКС ГУНП в Житомирській області, а саме: вважати звільненим з 19.11.2019.

Позивач вважає його звільнення неправомірним, тому звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльності, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст. 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Суд зазначає, що доводи, наведені в оскаржуваному наказі відповідача №1402 від 31.10.2019 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.

У судовому засіданні сторонами визнано, що позивач дійсно в зазначені у матеріалах службового розслідування дні управляв відповідними службовими автомобілями роти конвойної служби. Ці обставини підтверджуються також дослідженими судом копіями відповідних дорожніх листів.

Суть спору між сторонами зведена виключно до наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку та правомірності застосування дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення зі служби.

За своєю суттю згідно пункту 4 оскаржуваного наказу №1402 від 31.10.2019 дисциплінарний проступок позивача полягає у порушенні ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушенні п. п. 1.27, 1.30.1 наказу МВС України №60 дск-2005 в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому, у порушення ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, явно незаконний наказ, порушення п. 2 розділу III Порядку, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 №757, в частині безпідставного завищення пробігів та виїздів на службових автомобілях без відповідної документації.

Разом з тим, ні вказаний наказ МВС України №60 дск-2005, ні досліджена судом посадова інструкція поліцейського-водія роти конвойної служби ГУНП в Житомирській області не наділяють позивача, як поліцейського-водія цього ж підрозділу, жодними повноваженнями щодо визначення, корегування (зміни), маршруту руху конвойного автотранспорту.

При цьому суд враховує, що відносини щодо обліку та контролю за роботою транспортних засобів Національної поліції України врегульовано Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2017 №757, яким затверджено Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі - Порядок №757).

Відповідно до п. 5 цього Порядку №757 для забезпечення належного виконання визначених цим Порядком завдань керівництво органів поліції призначає відповідальних за автотранспортну діяльність осіб, здійснює постійний контроль за якістю реалізації цих завдань та є відповідальним за дотримання підлеглими штатної розстановки транспортних засобів, правильність їх використання і зберігання, дбайливе ставлення особового складу до ввіреної техніки, своєчасне проведення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, дотримання правил життєдіяльності в місцях зберігання службових транспортних засобів, порядок ведення і зберігання дорожньої документації відповідно до вимог цього Порядку.

Як зазначено в п. 9 розділу III Порядку №757, усі виїзди та повернення службових транспортних засобів органів поліції фіксуються у дорожньому листі (додаток 5), який в органах поліції є документом первинного обліку експлуатації транспортних засобів. Інформація щодо маршруту руху, пробігу і часу використання транспортного засобу засвідчується підписами посадових осіб органів поліції, у розпорядження яких надавався транспортний засіб для виконання службових завдань.

Правильним веденням дорожніх листів, облікових журналів та іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації вважається своєчасне внесення до них достовірних даних за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється. Контроль за своєчасною видачею і поверненням дорожніх листів покладається на керівництво органів поліції (п. 12 розділу IIІ Порядку № 757).

Більш того, пунктом 2 розділу III Порядку №757 передбачено, що використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. За всіма фактами нецільового використання транспортних засобів проводяться службові розслідування (перевірки), за результатами яких вживаються відповідні заходи реагування.

Проте, всупереч вказаним вимогам відповідачем по кожну факту, вказаному у висновку, не проводилося службових розслідувань щодо можливого понаднормового використання позивачем та із відхиленням від маршруту, тощо, службових автомобілів всупереч їх цільовому призначенню, що призвело до порушення вимог п. 2 розділу III Порядку.

Відповідач також не врахував, що згідно частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Суд дійшов висновку, що за результатами службового розслідування відповідач не дотримався вимог Порядку №757, не зумів розмежувати вину кожного із поліцейських роти конвойної служби, які безпосередньо допустили понаднормативне використання того чи іншого автомобіля та списання автомобільного палива. Висновки відповідача щодо наявності вини саме в діях позивача і виключно його вини є припущенням.

При цьому суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо упередженості відповідача при застосуванні до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

У судовому засіданні представник відповідача не змогла обґрунтувати причини застосування згідно оскаржуваного наказу до зазначених в ньому поліцейських різних видів дисциплінарних стягнень і незастосування жодних стягнень до начальника конвою.

Більше того, відповідач не врахував, що у відповідності до вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Як вже зазначалося, оскаржуваний наказ був прийнятий і висновок службового розслідування був затверджений 31.10.2019.

Тобто, у розумінні вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту позивача можливо було притягнути до дисциплінарної відповідальності за той чи інший дисциплінарний проступок, що мав місце після 30.04.2019, тобто лише 27.05.2019 та 18.07.2019. Разом з тим, як зазначено в описовій частині оскаржуваного наказу від 31.10.2019 №1402, при прийнятті цього наказу вимоги ст. 21 Дисциплінарного статуту відповідачем не були дотримані.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності також за порушення п.п. 1.27., 1.30.1 наказу МВС України № 60 дск-2005 (надалі - Наказ № 60 дск-2005) в частині зміни маршруту руху конвоювання, виконуючи при цьому, у порушення ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, явно незаконний наказ.

Разом з тим, підпункт 1.27 Наказу № 60 дск-2005 передбачає, що саме начальникові конвою (старшому конвоїрові) забороняється змінювати маршрут та порядок конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, залишати конвой, якщо цього не вимагають обставини.

Підпунктом 1.30.1 вказаного Наказу №60 дск-2005 передбачено, що водій зобов`язаний добре знати маршрут конвоювання та його особливості, забезпечувати постійну готовність автомобіля до експлуатації, суворо дотримуватися Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, точно виконувати вказівки начальника конвою (старшого конвоїра), негайно зупиняти автомобіль за його командою або в разі одержання такого сигналу від конвоїрів, що знаходяться в кузові.

Отже, лише на начальників конвою (старших конвоїрів) розповсюджуються заборони, викладені у п.п. 1.27 наказу МВС України №60 дск-2005, та жодним чином не розповсюджуються на водіїв конвойних нарядів, до яких відноситься саме позивач.

Проте, як встановлено судом, начальники конвою до дисциплінарних стягнень не притягувались та навіть не надавали пояснень у ході службового розслідування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З урахуванням правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, в ході службового розслідування обставини вчинення порушення вимог законодавства позивачем не з`ясовані, вина позивача не доведена, а фактичні докази на підтвердження порушення службової дисципліни позивачем в матеріалах службового розслідування відсутні.

Ні матеріали службового розслідування, ні інші доводи відповідача, не доводять наявності в діях позивача фактів та обставин, які б можна було розцінити як порушення позивачем службової дисципліни.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1402 від 31.10.2019 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції підлягає скасуванню як протиправний.

Як наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 08.11.2019 №229 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирської області на користь позивача суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Таким чином, при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають застосуванню положення Порядку №260.

Так, пунктом 9 Порядку №260 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Пункт 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2019 по день винесення рішення по справі включно.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми середнього грошового забезпечення за один місяць допустити до негайного виконання.

Підстави, передбачені вимогами ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246 КАС України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31.10.2019 №1402 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №229 о/с від 08.11.2019 "По особовому складу" про звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення №2 взводу №2 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2019 по день винесення рішення по справі включно.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми середнього грошового забезпечення за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 19.08.2020.

Суддя Н.М. Майстренко