Рішення № 91068102, 20.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Справа № 160/7987/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті заборгованості за період з 01.03.2015 року по 31.03.2017 року з урахуванням виплачених сум відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 та виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час прострочки такої виплати, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року, протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити заборгованість за період з 01.03.2015 року по 31.03.2017 року з урахуванням виплачених сум відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 у розмірі 88 109,18 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час прострочки такої виплати, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17.

В обґрунтування позову зазначено, що з 31.05.2017 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як особа, яка була вимушена залишити будинок за адресою реєстрації у зв`язку із бойовими діями на Сході України. У зв`язку з тим, що позивач не отримував пенсію за період з 01.03.2015 року по 31.05.2017 рік, звернувся до відповідача із заявою щодо виплати заборгованості за вище зазначений період, проте у виплаті йому було відмовлено. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року та зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року включно, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. У зв`язку із неотриманням коштів за період несплати пенсійної виплати з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої суми пенсії за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17, а також виплати компенсації за втрату частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати заборгованості за рішенням суду відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Листом від 11.06.2020 року позивачу відмовлено у виплаті заборгованості та у виплаті компенсації за втрату частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати заборгованості, оскільки сума заборгованості нарахована у квітні 2018 року а отже, вона не підлягає компенсації. Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі №185/8761/17 виконано відповідачем добровільно 23.04.2018 року. За період з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року ОСОБА_1 нараховані пенсійні виплати в розмірі 91022 грн. 61 коп. Забезпечено негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць, а саме пенсію за березень 2015 року в розмірі 2913,43 грн. було виплачено в травні 2019 року. У зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не визначено порядок щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позбавлено можливості провести виплату пенсії позивачу за період з 01.04.2015 року по 31.05.2017 року в розмірі 88109,18 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті заборгованості за період з 01.03.2015 року по 31.03.2017 року з урахуванням виплачених сум відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 протиправними; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити заборгованість за період з 01.03.2015 року по 31.03.2017 року з урахуванням виплачених сум відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 у розмірі 88 109,18 грн - закрито.

Отже, остаточні позовні вимоги, які розглядаються у цій справі викладені в такій редакції:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час прострочки такої виплати, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час прострочки такої виплати, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000206272 від 15.05.2017 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17, визнано неправомірною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року та зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року включно, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк"; рішення звернуто до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

29.05.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо виплати недоотриманої суми пенсії за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати.

Листом № 0400-0417-8/42316 від 11.06.2020 року відповідач повідомив, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено нарахування невиплаченої пенсії за період з 01.03.2015 року по 31.05.2017 рік та забезпечено негайне виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року по справі №185/8761/17 ОСОБА_1 виплачено в травні 2019 року пенсію за березень 2015 року в сумі 2913,43 гри на рахунок, відкритий в AT "Ощадбанк". У зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не визначено порядок щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позбавлено можливості провести виплату пенсії позивачу за період з 01.04.2015 року по 31.05.2017 року в розмірі 88109,18 грн. Також зазначено, що оскільки пенсійна виплата за період з 01.04.2015 року по 31.05.2017 року нарахована в квітні 2018 року, вона не підлягає компенсації.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 року (№523/1124/17), від 03.07.2018 року (справа № 521/940/17) та від 14.05.2019 року (справа №487/6312/16-а).

Судом встановлено, що внаслідок невиплати позивачу, як внутрішньо переміщеній особі пенсійних виплат за період з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року, він змушений був звернутись за захистом порушеного права до Павлоградського міськрайонного суду. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року у справі № 185/8761/17 було визнано факт протиправної невиплати пенсії ОСОБА_1 за спірний період.

Виконуючи рішення суду в частині негайного виконання, відповідачем проведено виплату пенсії в розмірі 2913,43 грн. у травні 2019 року за березень 2015 року.

Суд зазначає, що виплата пенсії у травні 2019 року за березень 2015 року на підставі рішення суду не є своєчасно проведеним платежем.

З письмових пояснень сторін вбачається, що позивачу виплачена пенсія за березень 2015 року без виплати компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Та обставина, що відповідачем в квітні 2018 року нараховано позивачу пенсію за період з 01.04.2015 року по 31.05.2017 року в розмірі 88109,18 грн. не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку виплати компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачу протиправно не було виплачено компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати при виплаті пенсії за березень 2015 року у травні 2019 року та безпідставно відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті такої компенсації при виплаті пенсії за період з квітня 2015 року по травень 2017 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №27406637 від 10.07.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час прострочки виплати пенсії, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу внаслідок несвоєчасної виплати пенсії у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за весь час прострочки такої виплати, яка виникла починаючи з 01.03.2015 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар