Рішення № 91068044, 17.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Справа № 160/3892/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020 Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ході проведення уповноваженими особами позивача планової перевірки відповідача виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об`єкта до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 06.05.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.05.2020 відкрито провадження у справі № 160/3892/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 08.05.2020, відзив на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було надіслано судом на адресу зазначену в ЄДРПОУ, проте її було повернуто до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується доказами, наявним в матеріалах справи.

Так, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За нормами ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч. 11 ст. 126 КАС України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали суду від 08.05.2020 у зв`язку з чим відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про відкриття провадження у цій справі.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.01.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом перевірки об`єкта ФОП ОСОБА_1 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 31.01.2020 № 163 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00- 1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС № 25), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму;

- для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання які мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ;

- з`єднання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння та затискачів замість скруток;

- керівник об`єкта, не забезпечує утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування;

- не позначено місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння на об`єкті вказівними знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

- для будівлі, складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень тат ззовні;

- особа відповідальна за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- керівник об`єкта та/або підприємства своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання які мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ;

- не здійснюється технічне обслуговування вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників встановлених чинним законодавством;

- допускається улаштування електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи (конструкції);

- не доукомплектовано пожежний щит відповідно до норм. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- не витримано нормативну відстань між стінами та штабелями не менше 0,8 м. На підлозі не нанесено обмежувальні лінії які добре видно;

- на об`єкті відсутній журнал обліку вогнегасників;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- керівник та посадові особи діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

- відсутня та незареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

- не призначено особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання;

- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також визначення рівнів можливих НС не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності, яка повинна буті узгоджена з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

- не визначено обсяги забезпечення працівників, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення, засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання які визначаються центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами за погодженням з ДСНС.

Позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта, а саме: приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 6-В із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Статтями 5 та 6 Закону № 877 визначено підстави для здійснення планових та позапланових заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей", а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідач не усунув та не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

Таким чином, враховуючи те, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які на момент розгляду справи не усунуті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.

Разом з цим, такий спосіб вжиття заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за рішенням суду чітко передбачений приписами ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та ст. 4 Закону № 877, водночас законодавець не надає суб`єкту владних повноважень права заявляти такі позовні вимоги, як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкту, при цьому вимагаючи від суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до ст. 19 Конституції України лише у порядку і спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, встановлених актом про результати проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 163 від 31.01.2020.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 17 серпня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко