Ухвала суду № 91067529, 20.08.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року м. Херсон Справа № 923/846/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом: Приватного підприємства "РС-Дніпро", м. Херсон

до Херсонської міської ради, м. Херсон

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", м. Херсон

про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 "Про передачу об"єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки"

встановив:

19.08.2020 Приватне підприємство "РС-Дніпро" (позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради (відповідач) за участю третьої особи - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Перлина Скіфії", про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2348 від 27.05.2020 "Про передачу об"єднанням співвласників багатоквартирних будинків у постійне користування земельних ділянок та розірвання договору оренди земельної ділянки".

Позивач посилається на те, що спірним рішенням було розірвано договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008, укладений між позивачем і відповідач на строк до 21.08.2020, за згодою сторін на підставі заяви керівника позивача Кожем"якіна В.Л .

Однак, позивач зазначає, що Кожем"якін В.Л. з 03.09.2018 не є керівником позивача, тому і не мав прав подавати заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 20.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою він просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об"єкту нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 65101236300:29:006:0038 площею 0,1700га, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 905175865101.

Позивач посилається на те, що відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.0.72020 земельна ділянка кадастровий номер 65101236300:29:006:0038 площею 0,1700га перебуває в оренді у ПП "РС-Дніпро" (позивача).

Таким чином, після закінчення 21.08.2020 строку дії договору оренди земельної ділянки та на підставі спірного рішення відповідача суб"єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно буде зареєстровано право постійного користування зазначеною земельною ділянкою за третьою особою.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Оскільки в даному випадку позивачем заявлено немайнову вимогу - про визнання незаконним та скасування п. 2, 3, 6 рішення Херсонської міської ради № 2348 від 27.05.2020, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявником не доведено належними та допустимими доказами, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд дійшов висновку, що доводи позивача не обґрунтовані належними доказами. Як вбачається з спірного рішення Херсонської міської ради № 2348 від 27.05.2020, пунктом 6 цього рішення зобов"язано позивача укласти угоду про розірвання договору оренди та зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки.

Однак, доказів укладення позивачем з відповідачем угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008, суду не надано. Не надано суду і доказів того, що станом на день звернення до суду Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносились відомості про припинення права оренди земельної ділянки позивача.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.ст. 136, 140, 234 ГПК України, суд

постановив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "РС-Дніпро" про забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 20.08.2020.

Суддя В.В.Литвинова