Рішення № 91067223, 18.08.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року Справа № 915/570/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна

компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888),

до відповідача: Комунального підприємства "Водопостачання м.Вознесенська"

(56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Михайлівська, буд.2;

ідент.код 33321803),

про: стягнення заборгованості у розмірі 26899,20 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Водопостачання м.Вознесенська» заборгованість у загальному розмірі 26899,20 грн, з яких: 24421,93 грн - пеня, 2477,27 грн - 3% річних, які нараховані та заявлені до стягнення позивачем в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №50/248 від 29.01.2019 щодо своєчасної оплати рахунків за спожиту у вересні 2019 року - січні 2020 року активну електричну енергію.

Ухвалою суду від 29.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Також в ухвалі зазначено, що відповідач має право в строк, визначений п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Позивач має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду від 29.04.2020 відповідачем було отримано 05.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5400140258071, яке надійшло до суду 13.05.2020.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ от 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно положень п.4 Розділу Х ГПК України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п.2 Закону України №731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, відповідно, 20-ти денний строк для подання зацікавленими особами відповідних заяв закінчився 06.08.2020.

У вказаний період від відповідача не надійшло заяви про продовження процесуального строку з підстав, встановлених Законом України №731-IX від 18.06.2020.

Згідно наказу №167-б від 13.07.2020 у період з 03.08.2020 по 17.08.2020 включно суддя Мавродієва М.В. перебувала у відпустці, тому рішення у справі прийнято судом у перший робочий день виходу судді з відпустки.

За вказаних обставин, суд вважає, що справа розглянута судом протягом розумного строку, тривалість якого обумовлювалась запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» та Комунальним підприємством "Водопостачання м.Вознесенська" укладено Договір №50/248 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (а.с.9-19).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно підпунктів 1), 2) пункту 7.2 Договору Постачальник зобов`язався забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору, а також нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (далі - Комерційна пропозиція (а.с.33-35) (п.5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.п.5.2, 5.4 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.п.5.5, 5.6 Договору).

Споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на рахунок Постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством: - до 5 числа поточного місяця 30% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на рахунок Постачальника; - до 15 числа поточного місяця 35% вартості заявленою обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на рахунок Постачальника; - до 25 числа поточного місяця 35% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на рахунок Постачальника.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, Відповідач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок Постачальника (п.2 Комерційної пропозиції).

Споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на рахунок Постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством до 25 числа поточного місяця 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії (п.2 Комерційної пропозиції 5/20 в редакції Додаткової угоди від 17.12.2019 до Договору (а.с.37-39, 41).

Постачальник до 6 числа наступною за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі-Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до Договору. Платіжні документи на оплату надаються Споживачам у відповідних структурних підрозділах Постачальника, через персональну сторінку Споживача на веб-сайті Постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання та вартість електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів (п.3 Комерційної пропозиції).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.7 Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього Договору (п.5.8 Договору).

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання (п.5 Комерційної пропозиції).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника (п.13.1 Договору).

Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до Договору і укладається на строк до « 30» грудня 2020 року (включно), а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення (п.8 Комерційної пропозиції 5/20).

Договір та комерційні пропозиції скріплені підписами та печатками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем умови Договору виконувались належним чином, що відповідачем не заперечено та підтверджується підписаними з обох сторін без зауважень актами прийняття-передавання товарної продукції (активної електроенергії) б/н від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 377285,77 грн, б/н від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 334158,23 грн, б/н від 30.11.2019 за листопад 2019 на суму 282132,05 грн, б/н від 31.12.2019 за грудень 2019 на суму 245155,15 грн (а.с.55, 60, 65, 70), а також виставленими рахунками №50/248/9/1 від 03.10.2019 на суму 377285,77 грн - термін сплати рахунку до 10.10.2019, №50/248/10/1/П1 від 03.10.2019 на суму 122337,19 грн - термін сплати рахунку до 10.10.2019, №50/248/10/1/П2 від 03.10.2019 на суму 142726,70 грн - термін сплати рахунку до 15.10.2019, №50/248/10/1/П3 від 03.10.2019 на суму 142726,70 грн - термін сплати рахунку до 25.10.2019, №50/248/10/1 від 04.11.2019 на суму 334158,23 грн - термін сплати рахунку до 11.11.2019, №50/248/10/1/П2 від 07.11.2019 на суму 138648,80 грн - термін сплати рахунку до 15.11.2019, №50/248/10/1/П3 від 07.11.2019 на суму 138648,80 грн - термін сплати рахунку до 25.11.2019, №50/248/11/1 від 05.12.2019 на суму 282132,05 грн - термін сплати рахунку до 12.12.2019, №50/248/12/1/П1 від 05.12.2019 на суму 106505,14 грн - термін сплати рахунку до 12.12.2019, №50/248/12/1/П2 від 05.12.2019 на суму 124255,98 грн - термін сплати рахунку до 16.12.2019, №50/248/12/1/П3 від 05.12.2019 на суму 124255,98 грн - термін сплати рахунку до 26.12.2019, №50/248/12/1 від 08.01.2020 на суму 245155,15 грн - термін сплати рахунку до 15.01.2020, №50/248/1/1/П1 від 08.01.2020 на суму 384294,23 грн - термін сплати рахунку до 27.01.2020 (а.с.54, 56-58, 59, 62-64, 66-69, 71).

Також, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечено, що останній несвоєчасно розраховувався за спожиту у період з вересня 2019 по січень 2020 активну електроенергію, внаслідок чого позивачем по несвоєчасно оплаченим рахункам було нараховано та заявлено до стягнення в судовому порядку 24421,93 грн пені, 2477,27 грн - 3% річних.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.3) ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

У відповідності до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.8 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього Договору.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції також встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

З наданих позивачем розрахунків (а.с.42-51) вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати рахунків за активну електроенергію. Відповідачем своєчасність сплати рахунків не доведена.

На підставі п.5.8 Договору та п.5 Комерційної пропозиції, позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо оплати рахунків за активну електроенергію нарахована пеня у сумі 24421,93 грн за період з 11.10.2019 по 31.01.2020 включно.

Крім того, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та умов Комерційної пропозиції нараховані 2477,27 грн - 3% річних за період з 11.10.2019 по 31.01.2020 включно.

Відповідачем контррозрахунків суду не надано.

Судом розрахунки пені, 3% річних перевірені та встановлена їх методологічна та арифметична правильність.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, останній, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для нарахування пені та 3% річних, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Водопостачання м.Вознесенська" (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Михайлівська, буд.2; ідент.код 33321803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888) 24421,93 грн пені, 2477,27 грн - 3% річних та 2102,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено « 18» серпня 2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва