Рішення № 91067125, 17.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 справа № 914/300/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп», м.Київ,

до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі виробничого підрозділу "Служба матеріально-технічного забезпечення" регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів,

про: стягнення заборгованості 40 774, 34 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Махник О. В.

Представники учасників справи:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу "Служба матеріально-технічного забезпечення" регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення заборгованості 121 123, 66 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/300/20 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 09.03.2020р.

З врахуванням ухвали про описку від 17.02.2020р. судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.03.2020р.

На адресу Господарського суду Львівської області 02.03.2020р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп».

В поданій заяві позивач зазначає, що 20.02.2020р. відповідач частково погасив заборгованість на суму боргу, а саме суму 80 349,2 грн.

Зважаючи на наведене, позивач на підставі ст. 46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» заборгованість за Договором №17998п/НЮ від 12.12.2017 р. в сумі 40 774,34 грн., з яких: пеня - 29 009,28 грн., 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн., штраф - 5 899,25грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» судовий збір в сумі 2102 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2020р. судом прийнято до розгляду позовні вимоги за заявою позивача від 02.03.2020р. про зменшення позовних вимог.

До канцелярії Господарського суду 05.03.2020р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення коштів у сумі 40 774,34 грн., з яких: пеня - 29 009,28 грн., 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн., штраф - 5 899,25грн. та судового збору в сумі 3 626,66 грн.

Відзив на позовну заяву долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.03.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 01.04.2020р.

Ухвалою суду від 01.04.2020р. суд постановив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/300/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.04.2020р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області 27.04.2020р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Надалі Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити карантинні заходи в Україні до 11 травня 2020 року.

Рішенням обласної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації від 16.03.2020 рекомендовано, зокрема, обмежити дозволені збори людей у групах до 10 осіб, обмежити пересування населення на адміністративних територіях, запровадити дистанційний режим роботи працівників тощо.

Рада суддів України листом від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендувала на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, а всі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", факсом або дистанційними засобами зв`язку.

З метою надання сторонам можливості безпосередньо взяти участь в судовому засіданні, враховуючи вищенаведені рекомендації та у зв`язку з впровадженням карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, суд дійшов висновку про необхідність відкласти судове засідання на 18.05.2020р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області 14.05.2020р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину у містах України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено певні зміни до актів Кабінету Міністрів України, карантинні заходи на території України продовжено до 22.05.2020р.

Ухвалою суду від 18.05.2020р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі №914/300/20 на 30 днів з 01.06.2020р. Розгляд справи відкладено на 22.06.2020 р.

В судове засідання 22.06.2020 року позивач явку повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на електронну адресу Господарського суду Львівської області надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в межах підготовчого провадження.

02 квітня 2020 року набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України. Так, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», з 22 червня 2020 р. до 31 липня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».

Зважаючи на наведене, згідно ухвали суду від 22.06.2020р., клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі виробничого підрозділу "Служба матеріально-технічного забезпечення" регіональної філії "Львівська залізниця" про відкладення розгляду справи - задоволено, розгляд справи відкладено в межах підготовчого провадження на 20.07.2020 р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області від позивача 17.07.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

В судове засідання 20.07.2020 року представник відповідача з`явився, проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

Ухвалою суду від 20.07.2020р. закрито підготовче провадження у справі №914/300/20. Розгляд справи №914/300/20 по суті призначено на 27.07.2020 р.

Через канцелярію суду 24.07.2020р. представником відповіадча подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 27.07.2020 року не забезпечили.

17.07.2020 набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, яким окрім іншого внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України виклавши цей пункт в такій редакції: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з 22 червня 2020 р. до 31 липня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України".

Ухвалою суду від 27.07.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 17.08.2020р.

В судове засідання 17.08.2020р. представник позивача не з`явився.

В судове засідання 17.08.2020р. представник відповідача не з`явився. На адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, призначеного на 17.08.2020р. о 12:00 год., з огляду на неможливість участі у судовому засіданні головного юриста підрозділу «Юридична служба» філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Бучковського С.В., якому доручене представництво інтересів АТ «Укрзалізниця» у даній справі , у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (через захворювання).

Відповідно до ч.1, п. 2 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що строк розгляду справи по суті закінчується 19.08.2020р., судом 27.07.2020р. розгляд справи по суті відкладався, сторонами не забезпечено явку уповноважених представників учасників справи повторно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, не здійснено поставку Товару згідно Договору №Л/НХ-17998п/НЮ від 12.12.2017р. на суму 80 349, 32 грн., на вимогу позивача не повернуто кошти, які залишились від попередньої оплати за поставку товару за Договором №Л/НХ-17998п/НЮ на розрахунковому рахунку постачальника, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 80 349, 00грн.

Крім того, позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання нараховано 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн.

На підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем нараховано пеню - 29 009,28 грн., штраф - 5 899,25грн.

На адресу Господарського суду Львівської області 02.03.2020р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп».

В поданій заяві позивач зазначає, що 20.02.2020р. відповідач частково погасив заборгованість на суму боргу, а саме суму 80 349,20 грн.

Зважаючи на наведене, позивач на підставі ст. 46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» заборгованість за Договором №17998п/НЮ від 12.12.2017 р. в сумі 40 774,34 грн., з яких: пеня - 29 009,28 грн., 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн., штраф - 5 899,25грн, а також судовий збір в сумі 2102 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач, скориставшись процесуальним правом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, подав відзив на позовну заяву.

Згідно до відзиву на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення коштів у сумі 40 774,34 грн., з яких: пеня - 29 009,28 грн., 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн., штраф - 5 899,25грн. та судового збору в сумі 3 626,66 грн. з огляду на те, що договором не передбачено нарахування пені та штрафу, крім того, на стягнення авансового платежу не поширюється відповідальність, встановлена ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач здійснює нарахування пені за період з 04.01.2019р. по 03.02.2020р., тобто, всупереч положенням п.6 ст. 232 Господарського кодексу України поза межами шестимісячного строку.

Крім того, відповідач наголошує на неточності позовної заяви ТОВ «Прайд-Груп». Так, Позивач посилається на ст. 231 ГК України і вважає, що може нарахувати пеню у розмірі 0, 1 % за кожний день прострочення, однак здійснює нарахування за обліковою ставкою НБУ, яку сторонами у договорі не передбачено та яка не випливає із норм чинного законодавства.

Обставини, встановлені судом.

12.12.2017 р. між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі начальника підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» (далі-Відповідач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» (далі-Позивач, Покупець) був укладений договір №Л/НХ-17998п/НЮ (далі-Договір), згідно умов п.1.1. якого, - постачальник продає, а Покупець купує метали чорні вторинні (металобрухт) згідно ДСТУ 4121-2002, надалі Товар, вид, кількість і ціна якого вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до умов п.2.6.1. Договору, оплата вартості Товару здійснюється наступним чином: Покупець сплачує 100% вартості запланованого до відвантаження Товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання попереднього рахунку, який є підставою для сплати.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору визначено, що поставка Товару здійснюється за рахунок та транспортом Покупця на умовах ЕХW (реквізити підрозділу Постачальника (вантажовідправника Товару) вказуються в листі Постачальника про готовність Товару до вивозу), у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у ред. 2010 року) протягом 5 (п`яти) робочих днів із моменту здійснення попередньої оплати відповідно п. 2.6.1. Договору. В окремих випадках доставка оплаченого Товару здійснюється вагонними нормами за рахунок Покупця (за реквізитами, вказаними Покупцем) протягом 5 (п`яти) робочих днів із моменту здійснення попередньої оплати відповідно п. 2.6.1. Договору.

На виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» здійснило передоплату кількома траншами на загальну суму 1 075 578,68 грн., що підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями, долученими позивачем до позовної заяви, а регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» - поставку Товару на загальну суму 995 229,36 грн.

Згідно п.4.1 розділу 4 Договору «Відповідальність сторін», у випадку неможливості виконання договірних зобов`язань, згідно з п.3.2 або п.3.3. Договору, Постачальник протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів зобов`язується, на вимогу Покупця, повернути суму, яка залишилась від попередньої оплати на розрахунковому рахунку Постачальника.

Матеріали справи не містять доказів неможливості виконання Постачальником договірних зобов`язань згідно з п.3.2 або п.3.3. Договору, іншого виду відповідальності Постачальника положеннями укладеного між сторонами Договору не передбачено.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акту звірки взаєморозрахунків між Акціонерним товариством «Українська залізниця», регіональна філія «Львівська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп», підписана сторонами, станом на 01.07.2019р., 01.01.2020р.

Акти звірки взаєморозрахунків фіксують факт того, що станом на 01.07.2019р., 01.01.2020р. сальдо склало 80 349, 32 грн., тобто Постачальником не здійснено поставку станом на визначені дати Товару на вказану суму.

З огляду на те, що Постачальник передав Покупцеві кількість товару на суму меншу, ніж здійснено Покупцем попередньої оплати, позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення сплаченої суми коштів.

Позивачем до позовної заяви долучено копію вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» від 21.12.2018р. (вих.№21/12/3) про повернення надмірно перерахованих коштів в розмірі 80 349, 32 грн.

Також матеріали справи містять копію вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» від 04.12.2019р. вих. №04/12 про сплату заборгованості за Договором постачання №Л/НХ-17998п/НЮ від 12.12.2017р. в сумі 80 349, 32 грн. або здійснення поставки Товару на вказану суму заборгованості.

Доказів надсилання зазначених вище вимог відповідачем на адресу позивача матеріали справи не містять.

Натомість, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви претензію від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1 про сплату заборгованості за Договором постачання №Л/НХ-17998п/НЮ від 12.12.2017р. в сумі 80 349, 32 грн. або здійснення поставки Товару на вказану суму заборгованості протягом десяти днів з моменту отримання претензії.

Крім того, надано докази надсилання претензії від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1 на адресу відповідача (поштова квитанція, опис вкладення у цінний лист).

Таким чином, у Постачальника виникло зобов`язання з повернення сплаченої грошової суми, що залишилась після поставки Товару в сумі 80 349,32 грн. або передання кількості товару, якої не вистачає та яка була сплачена Покупцем на суму 80 349,32 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 21 від 20.02.2020р., Регіональною філією «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» перераховано 80 349,32 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп», призначення платежу: повернення коштів, які залишились від попередньої оплати.

На адресу Господарського суду Львівської області 02.03.2020р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» у зв`язку з сплатою відповідачем основної заборгованість у сумі 80 349,2 грн.

Судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання нараховано 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн. та у порядку, передбаченому ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, пеню - 29 009,28 грн., штраф - 5 899,25грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору №Л/НХ-17998п/НЮ 12.12.2017 р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

В зв`язку з неповерненням Постачальником суми, яка залишилась від попередньої оплати на розрахунковому рахунку Постачальника, непоставкою товару на вказану суму, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 80 349,32 грн. за недопоставлену продукцію.

Вказана сума відповідачем сплачена після відкриття проводження у справі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №21 від 20.02.2020р.

Позивач, згідно заяви від 02.03.2020р. про зменшення позовних вимог у порядку, встановленому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, зменшив позовні вимоги. Відтак позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 29 009,28 грн., 3% річних -2 609,00 грн., інфляційні нарахування - 3 257,13 грн., штраф - 5 899,25грн.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. У цій статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Такої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 11.04.2018р. №758/1303/15-ц, від 19.06.2019р. №703/2718/16-ц, від 04.02.2020р. №912/1120/16.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що на стягнення авансового платежу нарахування згідно ст. 625 ЦК не можуть застосовуватись.

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19.

Першочерговим при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та 3% річних є визначення періодів існування заборгованості.

Як встановлено судом, відповідачем порушено зобов`язання з поверненням суми, яка залишилась від попередньої оплати вартості Товару, запланованого до відвантаження згідно Договору на розрахунковому рахунку Постачальника у розмірі 80349,32 грн., непоставкою товару на вказану суму.

Відповідно до ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Розрахунковий період нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних позивачем визначено з 04.01.2019р. з врахуванням положень п. 4.1.Договру. з огляду на те, що вимога про повернення коштів, які залишилися від попередньої оплати на рахунку Постачальника, була направлена Позивачем 21.12.2018р. Останній день, по який здійснено нарахування пені, 3% - 03.02.2020р., інфляційних втрат-січень 2020р.

Однак, як встановлено судом, доказів надсилання позивачем вимоги від 21.12.2018р. на адресу позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви претензію від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1 про сплату заборгованості за Договором постачання №Л/НХ-17998п/НЮ від 12.12.2017р. в сумі 80 349, 32 грн. або здійснення поставки Товару на вказану суму заборгованості протягом десяти днів з моменту отримання претензії.

Крім того, надано докази надсилання претензії від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1 на адресу відповідача (поштова квитанція, опис вкладення у цінний лист).

З поштової квитанції та опису вкладення вбачається, що поштове відправлення з претензією від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1 було направлено на адресу відповідача 09.09.2019р.

Враховуючи відсутність інформації про отримання відповідачем претензії від 29.08.2019р. вих. № 29/08-1, для визначення строку, з якого почалось прострочення зобов`язання, суд вважає за необхідне застосувати строки пересилання листів вказані на сайті Укрпошта https://www.ukrposhta.ua/ua/terminy-ukrposhta-ekspres, - 5 днів (виключивши вихідні днів), додавши 10 днів на виконання відповідачем зобов`язання (як визначено Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Груп» у претензії від 29.08.2019р. Відтак, останнім днем виконання відповідачем відповідного зобов`язання є 26.09.2019.

Зважаючи на наведене, суд, здійснивши розрахунок інфляційних втрат у період з жовтня 2019 року по січень 2020 року та 3% річних з 27.09.2019р. по 03.02.2020р., не виходячи за межі заявлених позовних вимог встановив, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення 643, 03 грн. суми інфляційних втрат та 857, 91 грн. 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач, нараховуючи пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення та штраф в розмірі 7% посилається на положення ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема вказує: згідно із частиною 2 ст.231 ГКУ за порушення строків виконання зобов`язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, стягується пеня в розмірі 0, 1 % вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

Частинами першою та другою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019р. №904/4156/18 зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пунктом.2.6.1. Договору сторони погодили, що Покупець ( Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп») сплачує 100% вартості запланованого до відвантаження Товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання попереднього рахунку, який є підставою для сплати.

Враховуючи те, що положення ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України застосуванню не підлягають, зобов`язання не є таким, що фінансується з коштів державного бюджету, сторонами в укладеному договорі поставки не передбачено нарахування пені та штрафу за прострочення зобов`язання щодо повернення суми коштів, що залишалась від попередньої оплати, тобто не встановлено права позивача на нарахування пені/штрафу у певному розмірі за прострочення виконання зобов`язання, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 29 009,28 грн. пені та 5 899, 25 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Гоголя, будинок 1, ідентифікаційний код 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, ідентифікаційний код 39380801) 857, 91 грн. 3% річних, 643, 03 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Гоголя, будинок 1, ідентифікаційний код 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Груп» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, ідентифікаційний код 39380801) 77, 38 грн. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2020р.

Суддя М.М. Синчук