Рішення № 91067059, 20.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/948/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, код ЄДРПОУ 36942172)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продесс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 11А, код ЄДРПОУ 39636915)

про cтягнення 22208,60 грн боргу, 758,59 грн пені, 107,62 грн 3% річних за договором поставки №18 від 15.09.2017,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №13/04-2020 від 13.04.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продесс" про стягнення боргу, пені та 3% річних за договором поставки №18 від 15.09.2017

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями №962/20 від 15.04.2020 справу передано до розгляду судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

04.05.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву №30/04-2020 від 30.04.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 12.05.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 07.06.2020; відповідачу - заперечень до 11.06.2020.

27.05.2020 до суду від позивача надійшла заява №27/05-2020 від 27.05.2020 про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з тим, що на користь позивача відповідачем були сплачені кошти у розмірі 6353,30 грн та 5000,00 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.06.2020 прийняв до розгляду разом з позовною заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" №27/05-2020 від 27.05.2020 про зменшення розміру позовних вимог. Також, визначив розглядати позовні вимоги у наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продесс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 11А, код ЄДРПОУ 39636915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, код ЄДРПОУ 36942172) 10855,30 грн боргу, 107,62 грн 3% річних, 758,59 грн пені за договором поставки №18 від 15.09.2017.

09.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява б/н від 05.06.2020 (вх. №11325/20 від 09.06.2020) про закриття провадження у справі, до якої додано копії платіжних доручень про сплату основного бору.

06.08.2020 до суду від відповідача надійшла аналогічна заява б/н від 05.06.2020 (вх. №16552/20/20 від 06.08.2020) про закриття провадження у справі.

Позов обґрунтований наступним:

- 15.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продесс" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №18;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" зокрема, відповідно до видаткових накладних, поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Продесс" товару на загальну суму 23208,60 грн;

- покупець за поставлений товар розрахувався не в повному, у зв`язку з чим, у останнього утворилась заборгованість у розмрі 22208,60 грн;

- у зв`язку з простороченням оплат, позивачем, також, нараховано відповідачу пеню, та 3% річних;

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується рекомендованими повідомленнями № 0103272984429 від 23.04.2020 та №0103273364394 від 18.05.2020 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарського суду Київської області від 23.04.2020 та від 12.05.2020, а також надісланими до суду заявами про закриття провадження у справі.

Водночас, суд повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 540-IX) розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відтак, з наведеного вбачається, що строк на подання відзиву в силу положень вказаного закону був продовжений на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020. Постановою Кабінету Міністрів №343 від 04.05.2020 строк дії карантину продовжено до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 продовжено на всій території України дію карантину з 01.08.2020 по 31.08.2020.

В той же час, відповідно ч. 4 Розділу Х Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідний Закон набрав законної сили 16.07.2020, а отже, 05.08.2020 у відповідача був останній день строку для подачі відзиву або заяви про продовження процесуальних строків на подання відзиву.

Водночас, у даній справі, як вже зазначалось відзиву відповідачем не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продесс" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №18 (далі - Договір) за яким, постачальник зобов`язується в порядку та в строки, встановлені даним Договором передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору Товар (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору постачальник гарантує, що він є власником товару, який постачається по даному Договору, товар ніяким чином не є відчуженим, не є закладеним, під арештом та у спорі не знаходиться, прав відносно його у третіх осіб не має. Сторони затверджують «Протокол узгодження» (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю Товару та «Умови торгівлі» (Додаток №1), що є невід`ємними частинами даного Договору.

При передачі товару постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати покупцю наступи: документи: товарну накладну та/або товарно-транспортну накладну; документи, що підтверджують якість товару, який постачається та інші документи, передбачені для даної групи товарів. Перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі товару відбувається в момент передач товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін. Датою поставки товару, вважається дата прийому-передачі товару, яка повинна відповідати даті зазначеній у відповідній накладній (відповідного Товару у супроводжувальному документі). Моментом виконання поставки (прийому-передачі Товару) є момент фактичної передачі Товару представнику покупця. За достовірність зазначених документів відповідає постачальник (п.п. 4.5.- 4.7. Договору).

Згідно п. 6.1, п. 6.2. та п. 6.3 Договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару після підписання видаткової накладної, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в строк передбачений Додатком №1 до даного Договору. У випадку неможливості здійснити оплату протягом строку зазначеному в Додатку №1, покупець, за згодою постачальника, може відстрочити здійснення оплати. Покупець має право затримувати оплату за товар, якщо накладні або інші прибуткові документи не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, даним Договором та додатками до нього або мають помилки, пропорційно кількості днів, на протязі яких документи будуть приведені у відповідність та передані покупцю. Платіжне зобов`язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором Сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України. У випадку неналежного виконання одною з Сторін своїх зобов`язань за Договором винна Сторона повинна повністю відшкодувати пов`язані з цим збитки. До таких збитків належать грошові суми, стягненні з покупця, за шкоду, заподіяну споживачам унаслідок неналежної якості Товару, яка не могла бути виявлена за звичайних умов приймання без детального огляду кожної одиниці товару або проведення експертизи, штрафи, фінансові санкції, які були стягнені з покупця за відсутність необхідних документів на Товар, відсутність або неправильне маркування Товару, в тому числі штриховими кодами та марками акцизного збору. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після його складання в результаті непередбачених та невідворотних Сторонами розумними мірами подій надзвичайного характеру (землетрусу, повені, пожежі, урагану, військових дій будь-якого характеру, блокади), якщо вони безпосередньо вплинули на виконання цього договору. Доказом існування обставин непереборної сили є підтвердження цих обставин довідками, виданими Торгово-Промисловою Палатою України. Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань по договору, повинна про виникнення або припинення несприятливих обставин негайно повідомити іншу сторону. (Розділ 8 Договору).

Відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки №18 від 15.09.2017 сторонами узгоджені наступні пункти Договору: « 6.1. Розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару після підписання видаткової накладної, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, в строк передбачений Додатком №1 до даного Договору. У випадку неможливості здійснити оплату протягом строку зазначеному в Додатку №1, покупець, за письмовою заявою постачальника, може відстрочити здійснення оплати»; « 8.2.1. За прострочення проведення розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за період пропущення строків оплати.

Згідно Додатку №1 до Договору поставки №18 від 15.09.2017 сторони погодили, що покупець оплачує товари з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з моменту прийняття товару покупцем, за умови що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинними бухгалтерськими документами у вигляді видаткових накладних.

Так, судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних (копії наявні в матеріалах справи) позивач в період з листопада 2019 року по січень 2020 поставив відповідачу товар загальною вартістю 23208,60 грн, Вказані накладні підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, комплектності товару тощо.

Водночас, згідно заяви позивача №27/05-2020 від 27.05.2020 про зменшення позовних вимог, останнім зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного бору до - 10855,30 грн, позаяк, під час розгляду даної справи від відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 6353,30 грн та 5000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №7947 від 04.05.2020 та №8004 від 15.05.2020.

Поряд з тим, вбачається, що відповідно до платіжних доручень №8130 від 01.06.2020 на суму 5000,00 грн та №8147 від 03.06.2020 на суму 5855,30 грн, копії яких подані відповідачем до суду разом із заявою (заявами) про закриття провадження, повністю сплачено решту суми основного боргу - 10855,30 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заборгованість у сумі 10855,30 грн погашена відповідачем, що підтверджено відповідними доказами, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10855,30 грн боргу за відсутністю предмету спору.

Відтак, на розгляді суду залишились вимоги про стягнення з відповідача 758,59 грн пені та 107,62 грн 3% річних.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, чим позбавив себе можливості надати контррозрахунок суми штрафних санкцій або надати суду докази якими було збільшено останньому відстрочення платежів у відповідності до п. 6.1 Договору.

Також, відповідачем не було спростовано твердження позивача (розрахунки відповідача), щодо урахування черговості погашення заборгованості за раніше поставлений товар при надходженні оплат.

Щодо нарахування 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом перевірено та встановлено (підтверджується датами надходження оплат від відповідача), що у даних правовідносинах мало місце прострочення оплат відповідачем згідно видаткових накладних, що у свою чергу, підставно надало право позивачу нараховувати як 3% річних так і пеню.

Так, судом перевірено розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та встановлено, що розрахунок має невеликі неточності, а саме копійок у кінцевих сумах по періодам, отже судом власноручно перераховано 3% річних за вказаними періодами позивача та встановлено, що сума 3% річних підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 107,34 грн.

Щодо нарахування пені.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначено вище, відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки №18 від 15.09.2017 сторони погодили, що за прострочення проведення розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за період пропущення строків оплати (п. 8.2.1. Договору).

Між тим, суд перевіряючи розрахунок позивача щодо нарахування пені встановив, що він є арифметично не вірний, позаяк позивачем в супереч домовленостям викладеним у п. 8.2.1. Договору використано для нарахування пені подвійну облікову ставку НБУ.

Так, судом зроблено власний розрахунок пені (з застосуванням облікової ставки НБУ) спираючись на суми, періоди зазначені позивачем та встановлено, що підлягає стягненню з відповідача сума пені у розмірі 378,25 грн.

Відтак, у зв`язку з наведеним, позов підлягає лише частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продесс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 11А, код ЄДРПОУ 39636915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, код ЄДРПОУ 36942172) 378,25 грн пені, 107,37 грн 3% річних, а також 44,23 грн судового збору.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 10855,30 грн основного боргу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2020.

Cуддя А.Ф. Черногуз