Рішення № 91061785, 17.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11380/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Гриценко О.І.,

за участі учасників справи:

представників позивача Мельник М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

перекладач Хамраєвої Гуллалек

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, адміністративну справу за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Узбекістан ОСОБА_1 про продовження строку затримання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: продовжити строк затримання громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 (шість) місяців.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 лютого 2020 року у ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України, працівниками ДМС у м.Києві та Київській обл. було виявлено громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України без законних підстав .

В ході проведення перевірки було встановлено, що 30.05.2017 р. громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув на територію України через ОКПП «Бориспіль» для працевлашьування, після закінчення дозволеного строку перебування на території України своєчасно териорію України не залишив, та не звертався до органів ДМС щодо продовження строку перебування на території України, а також щодо оформлення довідки на тимчасове проживання на території України.

Паспортний документ у відповідача наявний, але близьких родичів серед громадян України не має, постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторонни в Україні не має, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

За порушення міграційного законодавства України відносно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

22.10.2019 р. Києво - Святошинським РВ ЦМУ ДМС України у м.Києві та Київській обл. стосовно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов`язано залишити територію України не пізніше 6.11.2019 р. з забороною в`їзду на територію України строком на 3 роки.

Вказане рішення Києво - Святошинським РВ ЦМУ ДМС України у м.Києві та Київській обл. відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалос, але в свою чергу відповідач не залишив в добровілдьному порядку територію України.

12.02.2020 р. Ріпкінським районний судом Чернігівської обл. було ухвалено рішення про задоволення адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення з України. Того ж дня, прийнято рішення про поміщення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 до Чернігівського ПТПІ.

Позивач вказує, що ним активно вживаються заходи щодо примусовогшо видворення відповідача, але у позивача виникають відповідні об`єктивні труднощі, а саме у зв`язку з відсутністю прямого авіосполучення між країнами України та Узбекистану в зв`язку з дією карантину, але в найближчим часом авіосполучення буде відновлено та відповідачу беде запропоновиний авіарейс для його відправлення до Республіки Узбекистан.

Представник позивача судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, в судовому засіданні фактично позов визнав, підтвердив фактичні обставини, що викладені в позовній заяві та в поясненнях представника позивача, при цьому зазначив, що якщо буде відновлено авіасполучення між двома країнами , а саме між Україною та Республікою Узбекистан він відразу ж надасть свою згоду про його примусове повернення ( видворення ) до країни походження.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши відзив на позовну заяву, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як убачається з матеріалів справи, 22.10.2019 року, уповноваженою особою відносно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

22.10.2019 р. Києво - Святошинським РВ ЦМУ ДМС України у м.Києві та Київській обл. стосовно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов`язано залишити територію України не пізніше 6.11.2019 р. з забороною в`їзду на територію України строком на 3 роки. Дане рішення відповідач добровільно не виконав.

12.02.2020 р. Ріпкінським районний судом Чернігівської обл. було ухвалено рішення про задоволення адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення з України з поміщенням останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадняства, які незаконно перебувають на території України строком до 17 серпня включно.

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 11, 12, 13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Судом встановлено, що під час перебування громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців, даних які б могли підтвердити надання останньому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні відсутні.

На підставі вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку затримання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статей 2, 4, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 24, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (Код ЄДРПОУ 42552598, адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) до громадянина Народної республіки Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( тимчасово перебуває АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 6 (шість) місяців до 16.02.2021 року включно.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 16 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 серпня 2020 року.

Суддя