Рішення № 91059514, 19.08.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1296/20

2/703/986/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з участю секретаря Римським Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла в порядку спрощеного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01 вересня 2006 року ПАТ КБ «Приватбанк» уклало з нею договір, яким надало кредитні кошти.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом із запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Тарифами банку, Умовами та правилами надання банківських послуг складають між нею та банком кредитний договір.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 станом на 31 березня 2020 року має заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 7527 грн. 98 коп., за простроченими відсотками у розмірі 3230 грн. 13 коп., у зв`язку з чим їй було нараховано 500 грн. штрафу (фіксована частина) і 537 грн. 91 коп. штраф (процентна складова).

АТ КБ «Приватбанк», як правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк», звернулось до суду з позовом про стягнення з неї цих коштів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задоволити частково, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 Статуту АТ КБ «Приватбанк» рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» став правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Як встановлено з оглянутої судом заяви від 01 вересня 2006 року ОСОБА_1 оформила в ПАТ КБ «Приватбанк» договір та отримала кредитну картку з кредитним лімітом у 250 грн., про що засвідчила власним підписом.

Згідно з паспортом відповідача 10 грудня 2010 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» та виписки по особовому рахунку в подальшому ліміт кредитування неодноразово збільшувався, кредитна картка перевипускалась.

Відповідно до умов кредитування, зазначених в заяві, кредит було надано відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних, який вона повинна була гасити щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку відповідача.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договори є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається із ст. 1049 та ст. 1048 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із змісту ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із наданим суду розрахунком позивач станом на 31 березня 2020 року нарахував ОСОБА_1 7527 грн. 98 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3230 грн. 13 коп. за простроченими відсотками, 500 грн. штрафу (фіксована частина) і 537 грн. 91 коп. штраф (процентна складова).

Оскільки позивачем підтверджено факт користування відповідачем кредитними коштами, а також порядок і розмір нарахування відсотків, суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотками підлягає до задоволення.

В той же час, надані позивачем докази не підтверджують погодження сторонами умов кредитування щодо нарахування штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності з ч. 1 ст. 79, ч.1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Аналогічна позиція висловлена в правових висновках, що викладені в ухвалах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (№6-16цс15), від 22 березня 2017 року (6-2320цс16) та постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року (№ 61-787св18).

Оскільки позивачем не доведено погодження умов кредитування в частині нарахування штрафних санкцій, суд вважає, що позов в частині стягнення штрафі не підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» належить стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 7527 грн. 98 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3230 грн. 13 коп. за простроченими відсотками та 1917 грн. 05 коп. судового збору, а всього 12675 грн. 16 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Н. А. Кирилюк