Ухвала суду № 91056362, 18.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6793/20 2/335/2146/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Валько Віталія Сергійовича, до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про скасування рішення комісії, оформленого протоколом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Валько В.С., звернулась до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», в якому просить суд визнати поважним причини пропущення позовної давності, скасувати рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго», оформлене протоколом № 532 від 09.02.2017 року засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення за Актом про порушення ПКЕЕН від 16.01.2017 року № 00140823.

Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, у відповідності до вимог п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, у ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту, зокрема способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6)зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі є скасування рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго», оформлене протоколом № 532 від 09.02.2017 року засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення за Актом про порушення ПКЕЕН від 16.01.2017 року № 00140823.

При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду.

Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист.

В даному випадку, протокол № 532 від 09.02.2017 року засідання комісії з розглядів Актів про порушення Правил користування електричною енергією не є процесуальними документами, котрі можуть бути оскаржено ОСОБА_1 .

Зазначений протокол та акт є лише доказом на підставі котрого в майбутньому може бути подано ПАТ «Запоріжжяобленерго» позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 вартості не облікованої електричної енергії, а не підставою для самого стягнення заборгованості.

Таким чином, на думку суду ОСОБА_1 із зазначеним позовом звернулась передчасно, оскільки існують інші способи захисту та на даний час відсутнє порушене право ОСОБА_1 з боку відповідача, що обумовлює необхідність в уточненні змісту даної позовної вимоги.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідно до п.п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено у позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – відповідача.

Не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Не зазначено попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

За таких обставин, вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Валько Віталія Сергійовича, до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про скасування рішення комісії, оформленого протоколом - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, що наведені в описовій частині такої.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.О. Макаров