Рішення № 91053673, 18.08.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 18.08.2020

ЄУ № 942/1961/19

Провадження №2-о/942/8/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Сіренко А.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Компанійця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа - Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з заявою, в якій просить встановити факт перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що з 21.08.1976 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , проживала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували взаємні права та обов`язки подружжя.

У зв`язку з тим, що на території м. Антрацит Луганської області діяльність держаних органів, у тому числі пенсійних фондів, припинена та фактично не здійснюється, 02.08.2016 року чоловік заявниці - ОСОБА_2 перемістився в АДРЕСА_2 та зареєструвався за вказаним місцем проживання як внутрішньо переміщена особа. З грудня 2016 року заявниця також зареєструвалася в АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа, проте, за вказаною адресою разом з нею проживав і її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час поїздки на тимчасово окуповану територію, з метою перевірки свого майна, ОСОБА_2 потрапив у лікарню м. Антрацит та помер. Заявник стверджує, що протягом всього часу вона перебувала разом з чоловіком у лікарні, а також здійснила його поховання. За життя ОСОБА_2 мав у власності будинок, земельну ділянку, отримував пенсію тощо. Під час спільного проживання заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні чоловіка, оскільки розмір її пенсії становив 2000,00 грн., а її чоловіка - 10000,00 грн., а також регресні виплати у розмірі 1200,00 грн. Оскільки заявник та її чоловік були внутрішньо переміщеними особами, вони орендували житло, сплачували комунальні платежі за рахунок доходів ОСОБА_2 , а тому заявник вважає, що перебувала на утриманні померлого чоловіка.

Після смерті чоловіка заявниці відмовлено у призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 реєстрація фактичного місця проживання ОСОБА_1 не відповідає реєстрації фактичного місця проживання померлого.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просила суд встановити факт її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 з грудня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05.12.2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 21.01.2020 року.

26.12.2019 року представник заінтересованої особи надав суду відзив на заяву, в якому просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 , оскільки заявником не наданий документ про перебування на утриманні померлого годувальника, а згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання/перебування заявника не відповідає фактичному місцю проживання/перебування померлого ОСОБА_2 .

Наданий заявником акт фактичного проживання від 19.11.2019 про факт проживання подружжя ОСОБА_3 в період з 07.12.2016 року по 30.09.2019 року не є довідкою житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки про реєстрацію місця проживання.

Представник заінтересованої особи зазначає, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а тому управління вважає, що жодних доказів потреби матеріальної допомоги від чоловіка, а також доказів фактичного розподілу у зв`язку з цим коштів подружжя за час шлюбу заявник суду не представила. Вважає, що сам по собі факт отримання заявником доходу у меншому розмірі, ніж померлого, не є підставою для задоволення заяви.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2020 року у зв`язку з задоволенням клопотання представника заявника про виклик свідків та витребування доказів.

26.02.2020 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з тим, що головуючий по справі приймав участь у складі колегії суддів у розгляді кримінального провадження ЄУ № 408/293/20-к. Розгляд справи відкладений до 24.03.2020 року.

24.03.2020 року та 27.04.2020 року розгляд справи відкладений, у зв`язку з задоволенням клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проведенням карантинних заходів у боротьбі з розповсюдженням спалаху коронавірусу на території України.

02.06.2020 року розгляд справи відкладений до 02.07.2020 року, у зв`язку з зайнятістю представника заявника в Луганському апеляційному суді.

02.07.2020 року розгляд справи відкладений до 13.08.2020 року, у зв`язку з задоволенням клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проведенням карантинних заходів у боротьбі з розповсюдженням спалаху коронавірусу на території України.

В судовому засіданні, заявник та її представник надали пояснення згідно обставин, викладених у заяві, просили суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на заяву просив суд розглянути справу без участі представника управління.

Заслухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні у порядку окремого провадження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. (ч. 2 ст.315 ЦПК України ).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 21.08.1976 року Щотівською селищною радою м. Антрацит Ворошиловградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що 05.11.2019 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 23.09.2000 року Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.12.2016 року №928-59700, фактичне місце перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .

Згідно паспорта громадянина України НОМЕР_4 виданого 16.12.2001 Антрацитівським РВ УМВС Украъни в луганській області, ОСОБА_2 також був зареєстрований по АДРЕСА_1 , а згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.08.2016 року №928006766 фактично перебував за адресою: АДРЕСА_3 .

З довідки про доходи №9776 9771 0319 6710, виданою 20.11.2019 року Марківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, вбачається, що розмір отриманої пенсії ОСОБА_1 за 06 місяців у період з червня 2019 року по листопад 2020 року складає 11597,00 грн.

Згідно довідки про доходи №0797 7674 5748 1712 від 05.02.2020 року, виданою Марківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_2 за останні 06 місяців у період з травня 2019 року по жовтень 2019 року отримав пенсію у розмірі 63856, 92 грн. (10642,82 грн. Х 6 міс.).

З акту підтвердження проживання від 19.11.2019 року, складеного депутатом Новопсковської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 07.12.2016 року по 30.09.2019 року проживали в АДРЕСА_3 .

Згідно довідки, виданою головою правління ПрАТ СГК «Дніпро-Бескід», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 22.03.2019 року по 30.03.2019 року дійсно проходили лікування в ПрАТ СГК «Дніпро-Бескід» м. Трускавця.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали пояснення, з яких вбачається, що з 2016 року подружжя ОСОБА_3 проживали разом в АДРЕСА_3 , як внутрішньо переміщені особи. Адреса реєстрації ОСОБА_2 не співпадала з адресою реєстрації ОСОБА_1 , оскільки власник будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 не мала можливості зареєструвати ще одну особу. Свідки підтвердили, що сім`я ОСОБА_3 існувала за рахунок коштів, які отримував померлий ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявником надані: посмертний епікриз №8015 щодо ОСОБА_2 ; акт про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті №45 від 13.11.2019 року, з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 разом з померлим ОСОБА_2 фактично проживала ОСОБА_1 ; накладна на ритуальні послуги. Вказані документи видані на тимчасово окупованій території України.

Враховуючи загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки доказів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як джерела інформації, суд приймає до уваги обставини, викладені в наданих доказах.

Заявниця перебувала на повному утриманні чоловіка, оскільки судом встановлено, що дохід померлого ОСОБА_2 більш ніж в п`ять разів перевищував розмір доходів ОСОБА_1 .

Встановлення даного факту заявниці потрібно для оформлення пенсії по втраті годувальника.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулась до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, проте листом від 11.11.2019 №206/Т-14 останній було відмовлено у переведенні на вказану пенсію, оскільки не надано документів про перебування на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 36 Закону України від 9 липня 2003 р. N 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування : для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно із статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась ОСОБА_2 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.

Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 11-13, 80, 81, 89, 90, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування особи на утриманні задовольнити.

Встановити факт, що в період з грудня 2016 року по 23.10.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 23.09.2000 року Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .

Представник заявника: Компанієць Вячеслав Валерійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000030 від 03.04.2014 року, адреса: АДРЕСА_5

Заінтересована особа: Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області код ЄДРПОУ 41247405, знаходиться за адресою: вул. Центральна, 20, смт Марківка, Луганська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2020 року.

Головуючий суддя А.В. Чалий