Рішення № 91053429, 17.08.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1756/20

провадження №: 2/398/1151/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" серпня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Моргунової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 12.09.2017 року, у розмірі 15946,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно укладеного договору від 12.09.2017 року банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 24 квітня 2020 року становить 15946,64 грн., яка складається з 9782,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита; 000,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 9872,21 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 000,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 717,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 4210,92 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - заборгованість по штрафу (фіксована частина), 735,55 грн. - заборгованість по штрафу (процентна складова). У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника Банку, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву не надав.

Враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Суд встановив, що між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 12 вересня 2017 року укладено кредитний договір. Це підтверджується заявою ОСОБА_1 від 12.09.2017 року, яка, окрім умов кредитного договору містить розписку про ознайомлення відповідача з «Умовами і правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою та тарифами Банку», які є частиною кредитного договору.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконує, в зв`язку з чим станом на 24 квітня 2020 року становить 15946,64 грн., яка складається з 9782,21 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита; 717,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 4210,92 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - заборгованість по штрафу (фіксована частина), 735,55 грн. - заборгованість по штрафу (процентна складова).

Для підтвердження суми боргу позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за наданим кредитом.

Оскільки, на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку дійшла Велика палата ВС у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не виконав грошове зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитом, не оспорює виконаний позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 4210,92 грн. як заборгованість за відсотками відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 11919,09 грн., яка складається з: 9782,21 грн. заборгованості за кредитом, 1418,92 заборгованість за відсотками відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, 717,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Разом з тим, у стягненні заборгованості за штрафом слід відмовити з таких підстав.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У заяві позичальника від 17 травня 2011 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за пенею і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17.05.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такого висновку дійшла Велика палата Верховного суду у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03 липня 2019 року.

Отже у стягнення нарахованої банком заборгованості за штрафом слід відмовити.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволених вимог підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1571,11 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-273, 280, 289, ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережної Перемоги, 50, заборгованість за кредитним договором б/н від 12.09.2017 року у сумі 11919,09 грн., яка складається з: 9782,21 грн. заборгованості за кредитом, 1418,92 заборгованість за відсотками відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, 717,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережної Перемоги, 50 витрати на оплату судового збору у розмірі 1571,11 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено в нарадчій кімнаті та підписане суддею 17 серпня 2020 року.

Суддя В.В. Орловський