Ухвала суду № 91053185, 19.08.2020, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

Справа № 385/873/20

2-а/385/17/20

19.08.2020 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., перевіривши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції БПП в м. Краматорськ та Слов`янського УПП Донецької області Горянського Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕАМ №2895546 у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Гайворонського суду Кіровоградської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції БПП в м. Краматорськ та Слов`янського УПП Донецької області Горянського О.С. про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕАМ №2895546 у справі про адміністративне правопорушення.

Вивченням позовної заяви та додатків до неї встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частина 1 статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, інспектор поліції відповідного органу чи підрозділу Національної поліції діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідний інспектор поліції не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган Національної поліції, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено у Постанові Верховного Суду у справі № 724/716/16-а від 26 грудня 2019 року.

В даному випадку старший сержант поліції або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий старший сержант поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Крім того, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 29.07.2020 року. Позовна заява подана до суду 14.08.2020 року (згідно штампу на поштовому відправленні).

Частина 2 статті 286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк на оскарження постанови.

Обґрунтовуючи у позовній заяві поважність причин пропуску строку для звернення до суду, позивач вказує на те, що він перебував на лікарняному з 10.08.2020 року по 14.08.2020 року. На підтвердження перебування на лікарняному, до позовної заяви ОСОБА_1 додав копію довідки № 19 від 14.08.2020 року виданою ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 79 КАС України – учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 статті 94 КАС України – письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору . Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. часник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач надав до суду копії письмових доказів належним чином не завіривши їх, в тому числі і копію довідки № 19 від 14.08.2020 року виданою ФОП ОСОБА_2 .

Суддя не може визнати вказані позивачем причини пропуску строку для звернення до суду поважними з тих підстав, що позивач не підтвердив це доказами оформленими належним чином.

Крім того, згідно вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не сплатив судового збору обґрунтувавши це тим, що на підставі статті 288 КУпАП від сплати судового збору звільнений.

Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VІ.

Статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ передбачено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Правову позицію з даного питання було висловлено у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020 року.

Однак, позивачем, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп. чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачу необхідно у строк, визначений суддею, надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, в якій в якості відповідача зазначити належний орган Національної поліції, який є юридичною особою, вказавши для відповідача реквізити, передбачені п. 2 ч. 5 ст.160 КАС України. При усуненні недоліків позовної заяви слід врахувати положення ч. 1 ст. 161 КАС України, яка визначає, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, позивачу необхідно надати оригінали доказів або належним чином завірені копії доказів, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду. Поряд з цим, позивачу необхідно у визначений суддею строк сплатити судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції БПП в м. Краматорськ та Слов`янського УПП Донецької області Горянського Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕАМ №2895546 у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ним копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя: А. М. Гришак