Рішення № 91053025, 14.07.2020, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 381/497/19

Провадження № 2/376/60/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Кашаєвої С.А. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини, -

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі з 20.09.2016 до 30.01.2018 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.01.2018 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області шлюб між позивачем та відповідачем по цивільній справі розірвано. Питання щодо місця проживання малолітнього сина не визначалось. Після припинення шлюбних відносин місце проживання сина було визначено за взаємною згодою між позивачкою та батьком дитини по місцю офіційної реєстрації позивача. Тобто, на сьогодні малолітня дитина проживає фактично та офіційно зареєстрована по АДРЕСА_1 . Крім цього, факт проживання малолітнього сина з позивачкою визначено рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2018 р. по цивільній справі № 2381/661/18 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. Але, незважаючи на взаємну домовленість про місце проживання малолітнього сина ОСОБА_6 , батько дитини почав погрожувати позивачці про зміну його місця проживання. При цьому, під час судового розгляду за позовними вимогами ОСОБА_3 про участь у вихованні та спілкуванні із сином, не заперечувалось з його боку офіційне місце проживання сина. При такій ситуації позивачка змушена звернутись до судової інстанції за захистом інтересів дитини та офіційно визначити місце проживання сина.

За нормами ст. 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Оскільки, попереднє рішення органу опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області від 10.04.2017 року № 165 про участь у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 з боку батька дитини не було визнано відповідачем по цивільній справі, питання визначення місця його проживання слід вирішувати в судовому порядку відповідно до вимог ст. 161 СК України.

На даний час син ОСОБА_7 забезпечений на належному рівні умовами проживання, відвідує дитячий садок, знаходиться на матеріальному утриманні позивачки, оскільки відповідач нерегулярно надає грошові кошти у вигляді аліментів. В. силу свого віку дитина потребує постійної уваги та турботи позивачки. Батько дитини невідомо де має постійне місце проживання, невідомо де працює, взагалі невідомо чим займається. За адресою формально - офіційної реєстрації не проживає. На протязі конфліктної ситуації щодо участі відповідача у спілкуванні з дитиною, стало відомо про ряд різних адрес місця проживання та перебування. При такій ситуації належно відоме постійне місце перебування відповідача по цивільній справі офіційна адреса малолітнього сина за судовим рішенням зазначеним вище. Відповідач по цивільній справі кожен календарний тиждень спілкується фактично із сином за адресою: АДРЕСА_1 . На сьогодні це єдине фактичне місце перебування відповідача, яке мені відоме. Таким чином, позивачка вважає, що є всі підстави для визначення місця проживання разом з нею їх спільного сина з відповідачем.

На підставі вищевикладеного позивачка звертається до суду з даним позов та просить суд:

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з позивачкою.

Позивачка ОСОБА_8 та її представник Кашаєва С.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, а також надали пояснення аналогічні викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, просили у задоволенні позову відмовити, а також представник відповідача вказав, що дитина постійно проживає з позивачкою, що також встановлено рішенням Фастівського міськрайонного суду, що відповідач не заперечує проти проживання дитини разом з позивачкою, а тому відсутній спір між сторонами справи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Представник третьої особи - Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області - Нетяжук М.В. в судове засідання не з`явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, до канцелярії суду надійшов лист Виконавчого комітету від 11.07.2019 року № 06 - 23/3675 в якому представник просить розглянути справу без участі представника органу опіки та піклування (а. с. 54), а також відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 СК України представник надав до суду Висновок № 06-23/877 від 24.04.2020 року про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в якому вказав, що «Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 2016 року та мають сина ОСОБА_6 ,2016 року народження. 30.01.2018 року шлюб було розірвано. 10. 04.2017 року рішенням Виконкому Фастівської міської ради № 166 «Про визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» визначено побачення дитини з батьком кожної суботи по шість годин з 12 по 18 годину за домовленістю з матір`ю. згідно рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2018 року за позовом ОСОБА_3 щодо усунення перешкод у спілкування з сином, визначено: ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з сином, визначити наступний спосіб участі батька у вихованні сина кожної п`ятниці місяця з 16 до 20 год., а також кожні першу, третю суботу місяця та другу, четверту неділю місяця з 11 до 17 години того ж дня. 18.11.2019 року спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї здійснено обстеження житлово - побутових умов проживання малолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (власник - ОСОБА_9 , бабуся ОСОБА_6 ), про що складено відповідний акт. Умови відповідні та встановлено, що мати задовольняє потреби дитини. Представниками служби в бесіді з ОСОБА_1 з`ясовано обставини, які призвели до подачі позову до суду, а саме колишній чоловік при особистому спілкуванні та через засоби електронного зв`язку, соціальні мережі погрожує забрати сина. Слова ОСОБА_1 підтверджують ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тітка дитини, які проживають однією сім`єю зі ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_6 . Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 02.09.2019 року, яка видана Сквирським ВДВС ГУТЮ у Київській області, заборгованість становить 11 803,02 грн. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Фастівської міської ради від 05.02.2020 року з`ясовано, що відсутній спір між батьком та матір`ю щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 . Батько, громадянин ОСОБА_3 не висуває зустрічних вимог щодо визначення місця проживання дитини з ним. Орган опіки вважає доцільним місце проживання дитини разом з матір`ю та таким, що відповідає інтересам дитини» (а.с.140-142).

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 20.09.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 290, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , актовий запис № 530 (а.с.5).

30.01.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується копією рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30січня 2018 року у справі № 381/9/18 (а.с.7-8).

05.09.2018 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області відповідачу ОСОБА_3 визначено час побачень з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні з сином (а.с.9-13), з цього ж рішення вбачається, що в судовому засіданні встановлено, що малолітній ОСОБА_7 за взаємною згодою сторін у справі залишився проживати з матір`ю (а.с.11).

Також, з копії Довідки № 00131, яка видана Фастівською житлово - експуатаційною конторою 27.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована разом зі своїм сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не заперечує та ніколи не заперечував, щоб малолітній син ОСОБА_7 проживав з позивачкою ОСОБА_1 , що також підтверджується його відзивом на позовну заяву (а.с.56), де відповідач зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною, та те що, в нього ніколи не було спору з позивачкою щодо місця проживання дитини.

За правилами ч. 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Як регламентовано ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За правилами ч.1,2 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка не надала жодних доказів чи аргументів, що відповідач заперечує, щодо проживання їх малолітнього сина разом з нею, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення місця проживання з матір`ю не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Твердження позивачки щодо погроз з боку відповідача про зміну місця проживання дитини, суд не може покласти в основу рішення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, що суперечить вимогам ст. 12,76,81, ЦПК України.

Також суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_3 не порушував будь - яких прав позивачки в цій справі, що також суперечить вимогам ст. 4 ЦПК України та вимогам ст. 15,16 ЦК України, а саме, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що у позовних вимогах суд відмовив, вимоги про стягнення на користь позивача судового збору задоволенню також не підлягають.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні, до закінчення судових дебатів представником позивача - адвокатом Кашаєвою С.А. надано докази щодо розміру витрат, які позивач сплатила у зв`язку з розглядом справи, а саме Рахунок від 06.07.2019 року, Договір про надання правової допомоги від 22.01.2018 року та Звіт опис робіт по цивільній справі від 14.07.2020 року та звернулась з клопотанням про стягнення витрат з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі та на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивачки про стягнення витрат пов`язаних із розглядом справи з відповідача на користь позивачки та покладає ці витрати на позивачку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 8 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 19,160,161 СК України, ст. ст. 15,16 ЦК України,ст.ст.2,4,12 , 13 , 76,81, 133,141,258, 259, 263-265, 352,354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

У задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко