Ухвала суду № 91052689, 15.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10359/20

Провадження №2/523/3480/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "СоцКом Банк" про захист прав споживача, визнання зобовязань за кредитним договором, договорами забезпечення припиненими та зняття обтяжень з нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "СоцКом Банк" та просять суд:

- Визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_1 за Додатковою угодою №1 від 15 серпня 2007 року та Додатковою угодою №2 від 13 травня 2008 року до Договору банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки №103/02-РР#12] 1 від 03 серпня 2007 року, укладеними між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», на підставі їх виконання, проведеним належним чином;

- Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 16 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., реєстраційний № 4774, відповідно до якого в іпотеку передана земельна ділянка ОСОБА_1 , яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5121080300:06:001:0044;

- Виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 5497908 про заборону відчуження земельної ділянки за адресою; АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5121080300:06:001:0044. яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 16 серпня 2007 року у зв`язку з посвідченням 16 серпня 2007 року іпотечного договору за реєстраційним № 4774;

- Виключити з Державного реєстру іпотек Запис №5498091 про іпотеку, внесений на підставі іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», 16 серпня 2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., реєстраційний № 4774;

- Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 13 травня 2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. реєстраційний №3913. відповідно до якого в іпотеку передана земельна ділянка ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 5121084200:04:001:0135;

- Виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис №7168312 про заборону відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 5121084200:04:001:0135, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 13 травня 2008 року у зв`язку з посвідченням 13 травня 2008 року іпотечного договору за реєстраційним №3913.

- Виключити з Державного реєстру іпотек Запис №7168470 про іпотеку, внесений на підставі іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», 13 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., реєстраційний №3913, відповідно до якого в іпотеку передана земельна ділянка ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 5121084200:04:001:0135.

- Визнати припиненим Договір поруки, який укладено між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк», 13.05.2008 року для забезпечення виконання зобов`язань за Додатковою угодою №2 від 13.05.2008 року до Договору банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки укладеного 03 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідаїьністю Комерційний Банк «СоцКом Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «СоцКом Банк».

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме:

- позивач до позовної заяви не надала квитанцію про сплату судового збору.

- не дотримано вимоги ч. ч. 2 та 5 ст. 95 ЦПК України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

Згідно Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви позивачами не додано квитанції про сплату судового збору у зв`язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України№ 484-VIIIвід 22.05.2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України "Про захист правспоживачів" не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Така правова позиція підтверджується і практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16)…

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Отже, позивачі, вважаючи себе споживачами, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовують вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено ( ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 23 ст.1 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивачами судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору. Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цих договорів цей закон не може застосовуватись.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак в порушення даних вимого закону, позивачі у своїй позовні заяві взагалі не посилається зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача»: 1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). 2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. 3. Споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Жодна з перелічених у ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.

Згідно з нормами ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 22.05.2015 р. (з врахуванням змін) у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

З огляду на викладене, вважаю, що позивачу - ОСОБА_1 необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 4204 гривень що підтверджує сплату судового збору за 5 позовних вимог немайнового характеру, що відповідно до ставок судового збору відповідно Закону України «Про судовий збір» та позивачу - ОСОБА_2 необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3363,20 гривень що підтверджує сплату судового збору за 4 позовних вимог немайнового характеру, що відповідно до ставок судового збору відповідно Закону України «Про судовий збір»

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Додані до позовної заяви копії документів не посвідчені належним чином відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутній запис «Згідно з оригіналом», її ініціали та прізвище, собистого підпису особи, яка засвідчує копію а також дати засвідчення копії).

Позовна заява подана без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "СоцКом Банк" про захист прав споживача, визнання зобовязань за кредитним договором, договорами забезпечення припиненими та зняття обтяжень з нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя