Ухвала суду № 91050677, 18.08.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4512/20

1-кп/219/910/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Азямової О.В.,

з участю: прокурора Ганночки В.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілої Ніколаєнка В.І.,

захисника Гостренко С.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР 22 березня 2020 року за № 12020050000000178 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Від прокурора відділу управління нагляду прокуратури Донецької області Ганночки В.В. надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В клопотанні вказав, що метою та підставою застосування запобіжного заходу та продовження його строку є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, порушивши Правила дорожнього руху, та після вчинення ДТП намагався покинути місце пригоди; хоча обвинувачений в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, раніше він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, тому на шлях виправлення не став, стійких соціальних зв`язків не має (офіційно не працевлаштований та не одружений), таким чином, під впливом суворості можливого призначення покарання за вчинений злочин, може переховуватися від суду. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності шляхом погроз, підкупу, вмовлянь та залякування може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни раніше наданих ними показань, оскільки в судовому засіданні певні свідки ще не допитувалися.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник Гостренко С.Д. вважала, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, те що він може здійснювати тиск на потерпілих та свідків, переховуватися від суду. Заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який – домашній арешт з 21.00 год. вечора до 06.00 год. ранку.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт з метою заробляння грошей на відшкодування шкоди потерпілим.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника та обвинуваченого.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечували проти обрання іншого запобіжного заходу обвинуваченому, ніж тримання під вартою.

Представник потерпілих Ніколаєнко В.І. також вважав, що обвинувачений повинен триматися під вартою, оскільки на досудовому розслідуванні він відмовився від дачі пояснень.

Розглянувши вищевказані клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.07.2020 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 05.09.2020 включно.

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а отже тяжкість інкримінованого злочину, а також ті обставини, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб уникнути відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 судом на теперішній час не встановлено.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд виходить з того, що у разі перебування його під домашнім арештом не виключається можливість впливу на свідків. Також не виключається можливість переховування від суду. Дані обставини лише підтверджують актуальність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а тому зміна запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт не є виправданим на даний час.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 не відпали, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки, на даний час його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Судове засідання відкласти на 02 жовтня 2020 на 09.00 год.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, по 16 жовтня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Гостренко С.Д. та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

В наступне судове засідання викликати прокурора, потерпілих, представника потерпілої, захисника, а обвинуваченого доставити з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Л.В.Шевченко

Справа № 219/4512/20

1-кп/219/910/2020

Суддя Л.В.Шевченко